Плани й надії

Мама Валькірія подумала, що  все інше можна взнати пізніше,  а  зараз треба робити те, що потребує першочергової уваги - тобто перевлдягти всіх в сухе і нагодувати. Бо застуда не забариться.

Вона сказала, що зараз привезе одяг і їжу на день. У  неї поки що нема варіантів, куди  ховатись. Нікуди, крім  родичів у селі.  І що не буде ж той хтось тут робити ошук. 

І щоб усе інше їй розказали, коли вона приїде. А зараз  нехай гріються чаєм і не здумають брати коньяк для відвідувачів більше, ніж на одну порцію. 

Валькірія велично відбула, Коханий поставив на стіл  їжу і включив чайник, щоб зробити чай.

Він зараз був дуже схожий на свою матір зібраністю й рішучістю. По дорозі у нього виник план, як сховати його  донну, поки Ліна з її суперменом, якому Коханий в душі сильно заздрив, не приїдуть і не приберуть того Арсена з життя цієї  крихітки.

- Ховатись краще не на одному місці,  дона. - авторитетним тоном почав хлопець. - ходитимеш зі мною на лекції. Стрижечку змінимо, може колір затонуємо, тимчасових татушок на щічку і руки наведемо, може темні окуляри, може  з простими скельцями. Одяг знайдемо. Ніхто й не подумає,  що це ти. Не бійся. Я все зроблю, тобі залишиться тільки не відходити від мене ні на крок, донна. І тоді спробуй тебе знайди в натовпі. Та й додуматись, що ти ховаєшся в універі,  ще буде треба. 

Донна невпевнено кивнула і посміхнулася Коханому.

- Не грайтеся ув ці  ігри. Треба казати Ліні. І то швидко. - без усякої делікатності перервав Бурий їх обмін поглядами..

- Хлопчики, може не треба турбувати Ліночку?- заговорила Люба,  яка уже уявила, що цілими днями буде при Коханому,  і як це приємно лоскоче нерви. -  У неї весільна подорож, а я із задоволенням ходитиму на лекції. І буду поводитися тихо, як мишка, поки Арсен не пересердиться. Я вам дуже вдячна, але  може не варто було так радикально все ламати? 

Вона побачила сумнів на обличчі Коханого. Він сумнівається в її здатності здраво мислити?  

Донна  відчула, що досі невідома частина її натури, яку  вона подумки назвала лисеням, її від чогось застерігає. Але не дуже зрозуміла, від чого. Попри це вирішила підтримати цю незрозумілу гру, бо вона була адреналінова й це відчуття неймовірно подобалося донні. 

Воно так відрізнялося від монотонного існування донни і  її залежності від батьків або чоловіка, що цю пригоду треба було б придумати, якби вона сама не сталася.

Коханий між тим енергійно захищав свою пропозицію, особливо думаючи про те, що йому буде від Ліни, яку він залишив без можливості моніторити дії пенька, бо тепер доступу до дона Педро не залишилося. 

Бурий подивився на його муки й звісно здогадався, про що думає напарник, бо й сам  думав про таке.

І ще він подумав, що слово напарник нагадує слово напарити. І що саме це зараз робиться ними стосовно начальниці, як ніколи їх не підставляла. Навіть коли вони були ще ворогами.

- Ви як хочете. А я не хочу,  щоб  мене звільнили  роботи.  - нарешті  вирішив Бурий. - Тому доповім. Але можу сказати, що ми трохи знатимемо про  те. чи вдома твій чоловік, донна.  А все інше  про нього,  мабуть,  давно не знаєш.

Любов мовчки згодилася з тим, що не знає, і може не знала ніколи, бо не цікаво було. А тепер навіть здогадатися не може, як Арсен буде діяти - нажаліється батькам і розірве шлюб? Чекатиме її повернення? Хлопці так впевнено казали про його зв’язок з криміналом. Батьки будуть в розпачі.

- Те, що ми знайшли  у тебе на кухні, загрожує нам усім, бо нас бачив охоронець і можливо щось бачили камери. - терпляче пояснив  Бурий. - І чим скоріше ми  позбудемося всього, по чому нас можна впізнати,  й покинемо цей офіс, тим легше будуть наслідки. Бо адреса офісу відома й офіційна.

Люба кивнула, обдумуючи, яка нова зачіска їй личитиме більше -  коротка чи напівкоротка. І чи треба фарбувати волосся. Оправа має бути сексі. Як в одної студентки на тій вечірці. Хамелеон...

- І попередили боса про те, що ми налажали, теж треба.Коханий. - донісся до Люби голос Бурого крізь  її рожеві мрії. Коханий... Так боляче це слухати. Але вона ще  побореться. Вони з Бурим зовні дуже схожі. Вона теж тонка й серйозна. Теж одягатиметься в чорне і так говоритиме - розважливо й авторитетно. і ще буде весь день поруч. Він побачить. Всі чоловіки бачать, яка вона приваблива. І він побачить.  Коханий...

- Не зви мене Коханим! Скільки можна.- несподівано зірвався  з нарізки Коханий.

І повернувся до Люби.

- Ми про це уже говорили. І більше не будемо.  Зараз не на часі ображатися й гратися в індіанців. Давайте вашу сімку, Люба - несподівано офіційно звернувся він до донни. - Вашу телефонну книгу зараз сфотаю. 

- Не треба. Я пам’ятаю номери батьків і Ліни. І ваші. -  додала зашарівшись.- У мене гарна пам’ять на цифри й числа.

- Як у мами.- подумав коханий розчулено. А Бурий взяв сімку з тонких тремтячих пальців дони, яка все ще нічого не розуміла, і спалив її на вогні запальнички у попільниці для відвідувачів.

Донна  неввічливо скривилася віз запаху  пластика у вогні, і Коханий відчинив вікно, щоб провітрити.

В кімнату увірвався шум зливи та вологий вітер. Відчуття тривоги від цього посилилося.

Бурий діждався, поки сімка стала нерозпізнаним шматочком невідомої  речовини. Потім одразу подзвонив Ліні й щось їй розказував і перепитував. 

Любов чула голос, але не слідкувала за змістом розмови. Вони з Коханим  дивилися у вікно, ніби на вулицю. А насправді  думали одне й те ж - яка вони красива пара. Тими самими словами. У склі, неначе в дзеркалі, виднілися їх силуети в теплому світлі лампи, а за ними - темінь і злива. На задньому плані Бурий морщився й кривлявся, було видно, що йому не подобається почуте,  і він не дуже згодний. 

Час від часу донна згадувала про серйозність ситуації та  перемовин і намагалася зрозуміти, про що йдеться. Але її очі самі собою скошувалися на віддзеркалення Коханого у темному склі. І всі думки перекривала одна - цей хлопець більше не  хоче, щоб Бурий його так називав.