Вічні підлітки, кухонний дизайн та інтуїція

- Дивна вона, така мила у своїй наївності, і така рішуча.  Не відступиться від свого. Подавай їй Коханого, от же ж вигадала собі справу! -  подумала я, тримаючи слухавку біля вуха, але майже  не слухаючи. Просто відходячи морально  після її бурхливого зізнання в тому, що всі її думки тепер займає Коханий і можливість відбити його у Бурого. 

Чим би дитя не тішилося, як той казав, тільки б не вагітніло. Їй зараз це б додало проблем, а їх і так буде багато. У вісімнадцять років вона ще дитина. Куди їй малюка. Їй би самі стати на ноги. І чому я про малюків думаю? Той шахрай бережеться від цього дуже сумлінно. Ні одну жертву не полишив вагітною. Хоч щось у ньому є людяне.

Було б смішно, якби не було так дивно. Не знаю, що можна відняти у Бурого з того, що він вважає своїм. І наша донна на такий подвиг не здатна точно. Хоча з Коханим у неї стоп’ятсот відсотків шансів. Той жодної красуні не пропустить. Уявлю, як у нього слина потекла, коли побачив клієнтку. Саме його тип, втілення всіх підліткових фантазій. 

Він такий владний красень. А вона така покірна красуня, зірка його гарему. І мільйон паєток на камізельках і шальварах, вони блищать, коли донна танцює танець живота для свого володаря. Сміх і гріх.

Бо я  бачила її книги.Там нічого немає про гареми. Жодної книжечки в м’якій палітурці. А про владних героїв дещо є, ніде правди діти. Тільки вони потім їдять у ніжних героїнь з рук і віддано дивляться в очі.

Двоє замріяних підлітків вони обоє.

Там тільки Бурий відносно дорослий. Але він з задоволенням спихне з себе догляд за цим мамчиним Казановою. Бо Коханого він своїм не знаю, чи вважає. Ставиться, як до пришелепуватого молодшого братика, за яким змусили наглядати батьки. Потихеньку привчає до самостійного витирання носа і дає спробувати пива. Ну вчить поганому потроху, щоб братик не пропав між люди, не виділявся повною відірваністю від реальності. Але радий буде позбутися цього довіску до інших своїх обов’язків.

Ну таке у мене враження, коли я про них думаю.

Насправді не знаю, чи вони уже встигли здружитися, чи просто вимушені працювати разом і пити пиво та обідати у Валькірії просто тому, що інших варіантів немає.

Коханий не дуже легко пережив, що Бурий тепер йому рівня.

І не знаю, як переживе розпитування донни. Бо насправді Коханий злопам’ятний, наскільки я знаю. І тепер хворобливо реагує на всі натяки про своє несподіване збідніння й перехід з класу мажорів у клас студентів, що повинні гарно вчитися,  щоб пробитися в житті до висот.

Хоча особисто для нього мало що змінилося - дівки табунам так за ним і бігають. Мама Валькірія смачно годує й вправно прасує залишки дорогоцінного гардероба, зібраного у кращі часи..

Він до сьогодні  явно не дуже переймався тим, що його статус в очах снобів знищено. Бо снобів біля нього не залишилося. А Люба нагадала.

Може й затаїв образу цей мамчин плейбой. Хоч би не використав цікавість донни до екзотики, щоб їй помститися.

Зате Бурий все розуміє без слів. Його життя навчило розбиратися в людях.  Він явно не образився на донну.

На нього можу покластися  впевненіше, ніж на Коханого.                                                                                                                                                                                                    

А тим часом Донна Роза щось говорила мені про те, що тепер немає кухаря, а вона розгубилася з цими неприємними подіями. І може їй теж треба перейти на веганство.

І  скидала мені фото полиць своєї кухні. Ого, яка краса там у неї. Явно не там мій колишній кухарів наймав.

Я обіцяла Донні уважно подивитися й обговорити проблему з тренером по фітнесу. А на сьогодні порадила залити чіа  йогуртом і заспокоїтись. Сама так роблю, коли забуваю вдень поїсти.  І додала, що як буде треба,  я поговорю з хлопцями,  щоб вони продовжили екскурсії й взагалі підіймали їй настрій.  І нехай не переймається цим конфліктом, я скоро приїду.

Коли я згадала про чіа, донна Роза чомусь засміялася. І сказала,  що вона тепер спокійна і просить пробачення за істерику. То у неї, мабуть, ПМС. 

І що через неї не треба квапитись. Шлюбна подорож буває раз на життя. І  не можна  її марнувати на дрібниці. 

От вони з Арсеном за спеціально замовленим  сценарієм таємного шлюбу прямо з розпису полетіли на острови й насолоджувались цілий місяць тишею й одне одним. І Арсен не спішив повернутися до бізнесу, хоч на ньому просто схиблений.

Мені захотілося її запевнити, що у неї обов’язково буде друга подорож з хорошим хлопцем.  І без отого сценарію, що нагадав мені інший, теж небезпечний для учасників.  Але я звісно промовчала. 

Макс сказав недавно, що вона і другого, і третього вибере такого самого,  як дон Педро. Бо у неї віктимна поведінка через неправильне  виховання.

І взагалі так з підопічними не можна розмовляти. Я й так порушила кордони дозволеного.

Ми розпрощалися, я скинула фото вмісту полиць і холодильника Бурому.

І подумала, що мені того, що там стоїть, вистачило б на місяць або більше.

І марно Люба жаліється.що нічого їсти.

Кухар у них  був  дуже запасливий і охайний. Всі коробочки й баночки вистроїв красиво, як на вітрині. Серед цього дизайнерського раю  дисонансом виглядало щось, завернуте в газету і недбало засунуте у задній ряд, але видне через прозорі банки з крупами, пастою, чаями  й приправами.

Може то було зроблене задля створення контрасту, але мені не сподобалося. Нефункціональне і не підкреслює нічого, бо напівзаховане на верхній полиці.  І знизу його не видно. Це ж треба було невисокому кухареві вилазити так високо. 

Явно там щось не на кожен день, в тій газеті. Якісь, мабуть, особливі китайські приправи. Може й газета китайська. 

Я  збільшила зображення. Ні, це не ієрогліфи. І  це….

Ледве втрималась від того, щоб зараз же позвати Макса, як та противна бабка свого батрака. Але все ж стукнула в стіну три рази й вискочила на город, ніби щоб зібрати в плетеного кошика останні в цьому році помідори.