- Не вірррю. - помурчав у слухавку демонський спокусливий голос. Але якщо так все серррйозно, то я можу допомогти. Проведу додаткове заняття, так би мовити.
- Ні, мушу відмовитися! Мій чоловік буде невдоволений. Це майже обман, я не така! хотіла відповісти Любов, а потім гордо й невтішно ридати в подушку всю ніч.
- О, це так мило вашої сторони! - прощебетало за неї її мале лисеня, і вдоволено облизнулося.
Любов від подиву аж закашлялася, але пзіно було відмовлятися. І вже незручно.
- Але ж вони геї. І це нічого не означає. - суворо сказала Любов нахабному звіряткові.
- Пррравильно. Це нічого-нічого не означає. І це так мило! - капосне лисеня показало їй язика і щезло, неначе тільки що не згодилося замість неї на щось непевне, але таке бентежне і романтичне!
Неначе то сама Любов, солідна заміжня жінка, повелася так кокетно з чужим хлопцем.
- А він не по жінках. Він хлопців любить.- твердо сказала вона своєму відображенню в дзеркалі, і пішла в кінець довгого коридору, де була її гардеробна. Ця величезна кімната без вікон з яскравим штучним освітленням уже була оглянута і вичищена від непотрібного і не стильного одягу Ліною.
Але непотрібне ще не було віддано на благодійність.
І коли Коханий з Бурим прийшли сюди, то подивилися на високий стос брендового несмаку, потім одне на одного, а потім на Любов.
- А нам Ма.. тобто Ліна сказала, що у тебе проблеми з грішми. - Бурий не питав, а стверджував, але видно було, який він здивований.
- Ну так, трохи є. - призналася Любов. І чомусь признаватись цьому хлопцеві у відсутності грошей було зовсім не соромно. Звідкись вона знала, що він не сміятиметься, а зрозуміє. Може тому, що ця проблема була йому близька?
- Як можна казати таке, коли он лежать готові гроші - Коханий кивнув на стоси того, що було приготовано Любов’ю, щоб віднести до церкви - для роздачі незахищеним верствам населення.
Вона так і сказала, відчуваючи в тісному проході гардеробної запаморочливий запах туалетної води й зовсім мало вловимий - мускусу від Коханого. Цей спокусливий запах гріха в тісноті проходу між вішаками зводив з розуму, а відступати було нікуди.
І в той самий момент її лисеня помітило, що ніздрі цього демона-спокусника теж здригнулися. І похвалило Любов за вибір парфумів.
Поки вони мовчали, вражені тим, що тіьки-но відчули, намагаючись вирівняти дихання й одночасно ковтаючи щось колюче, що раптом перекрило пересохле горло, Бурий діловито розкладав шмаття за якимсоь тільки йому відомим принципом.
Коханий глянув побіжно на результати сортування, переклав дещо з одного стосика в інший, але в цілому схвалив концепцію.
- Ви, дон… Тобто шановна клієнтко, як хочете позбавитись чогось такого, то зразу віддавайте мені. Я - незахищена верства населення. - ввічливо, але твердо сказав Бурий. - Усе пристрою в добрі руки, візьму невеликий відсоток, а на бонус звожу на екскурсію у такі місця нічного Києва, про які туристи й мріяти не можуть. Ексклюзив тільки для своїх. Сьогодні - на веганську вечірку зі спортивним ухилом, піде такий варіант?
- Правда? - спитала щаслива Любов навіть без підказки лисеняти. - А який там дрескод?
- Правда. - кивнув Бурий. - Вдягнете те, що було сьогодні на пробіжці. Тільки замість панамки бейсболка. І темні окуляри - то вже ту мач, бо буде темно й так. Норм буде, щоб не повторювати один лук двічі на день.
Любов зраділа, що все так гарно складається, і не треба нічого докупати, щоб не вдарити в грязь лицем перед невідомими столичними екстремалами.
- Ви ще такого не бачили ніколи. То золоті люди, мої братюні. Все буде на пленері, причому в дитсадочку, біля пісочника, при світлі ліхтаря або місяця, якщо ліхтар якесь падло розбило. Щоб ніхто не подумав чогось непристойного. Тільки перевірені з шкільних років пацики, у меню фуршету все тільки веганське - сємки, сухарики й пиво. Для тих братанів, хто ще не став на шлях виправлення - можна рибу. Тараньку. Але це не вітається. Бо знаєте, вводити в спокусу тих, хто уже переріс оце все хижацьке в собі - не дуже красиво.
- Я люблю солону рибу - призналася в страшному гріху Любов. Але я теж на шляху виправлення. Тому буду тільки веганське - разом з вашими братюнями.
Коханий якось дивно на неї подивився і непомітно показав Бурому кулак, але Бурий проігнорив невдоволення братана Коханого.
- Треба тоді вам, шановна клієнтко, якесь поганяло. Добре, що ви не втручаєтесь у вибір дрескоду, поставте собі два плюси в щоденник занять. Ви зробили правильний вибір - то не на стилі - пити пиво біля пісочника на шпильках.
І поганяло кажіть, яке вам хочеться. А то братанитаке вигадають, що вам точно не сподобається. І там треба на ти.
- Я з радістю. - пискнула Любов, випередивши навіть лисеня. - а що таке поганяло?
- Нівапрос. - відізвався Бурий. Поганяло - це унікальний нікнейм такий. Тільки не в Інсті, а на Троєщині. Неси сюди якісь великі кульки й акуратно склади у них шмот. Не переплутай купки. На них різна ціна. Багато не обіцяю, бо треба швидко. Але воно безпаливне. І кругом-бігом буде тобі тисячі три євро. Чого кривишся? Ти розмір свій бачила? На нього ще треба клієнтку знайти. Зараз дівки дебеліші. Не хочеш, віддай в церкву і ходи голодна. Знаєш, скільки вхід до клубу коштує у вихідні, якщо зі столиком?
- Ні. - пискнуло лисеня. воно знало, та хотіло перевірити тренера на чесність
- Двісті євро віно коштує по мінімуму. - відповідь була правильна. -Ти ж не хочеш кожен вечір пиво, сємки й братанів слухати, як хто де набухався і скільки потім блював і нічого не пам'ятає?
- Я просто… - Любов не знала, як пояснити. - Воно досить дороге було.
- Я в курсах… е ... Донна Роза. Твоє поганяло буде або Донна, або Роза або Донна_Роза. Тільки кажи зараз, щоб запам’ятати. І забий на ту ціну, за яку купила. Все у цьому світі, Розо, коштує не стільки, скільки за нього правлять, а стільки, за скільки його згодні купити.
#2431 в Любовні романи
#1170 в Сучасний любовний роман
#236 в Молодіжна проза
Відредаговано: 10.11.2021