Але ж цього не може бути

- Щасливі вони. - думала молода жінка, дивлячись на цих двох, таких різних і все одно чимось схожих. - Самі знайшли одне одного, а не так, як було, коли батько наказав їй вийти за отого чоловіка, що стояв біля вікна й говорив з кимось дуже різко по телефону.

Не можна сказати, що він поганий, її батько. Бо він знайшов  справді чудового чоловіка для доньки. 

Красивого мужньою красою зрілості, досвідченого, поблажливого до дівочих захоплень манатками й прикрасами. Правда спершу було важко, характер у нього відлюдний, а ревнощі скажені. Він навіть дав їй ляпаса при всіх, коли після весілля двоюрідний брат поцілував її, вручаючи подарунок!

І він зовсім, зовсім-зовсім не поважає жінок. І відкрито про це сказав одразу. 

Але розумна дівчина не губиться, коли має труднощі. Все можна повернути на свою користь, навіть важкий характер чоловіка, бо воно того варте!

І тепер, коли Ліночка так добре все пояснила, показала й навчила, чоловік навіть став брати молоду дружину з собою туди, куди вона ще місяць тому не могла й мріяти  піти з ним. 

Тільки муляло трохи оте відчуття, що у неї відняли часточку дівочого щастя, на яке всі мать право. Той перший погляд в натовпі,  цукерково-букетний період, оті перші побачення і перше справжнє кохання, від якого зносить дах і тремтить від щастя й бажання юне дівоче тіло.

Що не кажи, мабуть це так романтично, коли ви у натовпі вихоплюєте одне одного очима і все, весь світ почекає, а ваше кохання уже тут.

У цих двох красунчиків явно все те було. А у неї...

Жінка підвела погляд і зустрілася з темними, як ніч, диявольськими очима високого хлопця, якого той менший і назвав коханим. 

І все. Час зупинився. Вони ніби потонули один в одному. Бурий щось говорив, ці двоє нічого й нікого уже  не чули.

Нарешті Бурий помітив образливий ігнор і сказав щось голосніше.

Любов Миколаївна перевела погляд на нього.

Трохи кривувата нахабна посмішка. Майже дорослий чоловік, у якого хлопчачий  прокурений альт. Не може тренер з фітнесу курити. Чи може? 

Цей теж красень, і харизма з нього аж вихлюпується. І ці його очі, світло-карі, з зіницями що пульсують, коли він дивиться на неї. Так еротично.

Але ж вона не може їм подобатись як жінка. 

Вони ж пара.

Молоденька жінка, яка була позначена в справі як донна Роза, думала про те, що в її сірому замкнутому існуванні зараз відкрились дверцята  у світ справжнього життя, нехай і незвичного. Можливість хоч ненадовго опинитися за межами її маленького світу хвилювала до спазмів внизу живота. 

Бо шопінг, чоловік  і соцмережі - то гарно, але не те.

І як це буде  добре й злегка бентежно - цілий тиждень дивитися на двох закоханих  чоловіків, спостерігати за їх взаєминами, може навіть спитати про щось таке, чого стороннім не кажуть.

Ліночка і тут вгадала на всі сто. Вона просто фея-хресна. З її появою в житті Любові Миколаївни, як  незмінно величала клієнтку ця неперевершено стильна й освічена дівчинка, з’явилися такі чудові перспективи!

Той високий красень з магнетичним голосом і демонськими очима, мабуть, її стажист. Так стильно одягнутий, що й не одразу скажеш, у що, але зразу ясно, що стиль бездоганний. 

А той, що схожий на підлітка, у спортивному  одяі, теж дуже цікавий хлопець. У їх містечку вонна таких трохи небезпечних і зухвалих бачила тільки з вікна авто. Вони викликали легкий жах, але й неймовірну цікавість. А задовольнити цікавість ніхто б  не дозволив. Її незаплямовану цноту й репутацію береги для майбутнього чоловіка.

І от не  скажеш одразу, що новий тренер одягнений якось особливо стильно. Але теж  красиво,  і так підкреслює фігуру…

...ов Миколаївна?

- Що, пробачте?  Задумалася. - вона посміхнулася. Знала, що усмішка у неї чарівна.

- Ми можемо приступати до своїх обов’язків? - спитав той, кого представили як Бурого. - Ліна казала, що у вас є розклад, і нам треба просто його дотримуватись.

- А! Звичайно!  - ця дівчинка-жінка неначе прокинулася. - Ходімо, я вас познайомлю з чоловіком і покажу охороні.

І вона попливла перед ними, зовсім-зовсім не вихляючи стегнами, бо Ліна це суворо заборонила, але дуже еротично ставлячи одну ногу перед іншою.

- О ці жінки. - іронічно сказав сам собі  Коханий, дивлячись їй услід. - Думає, що перед нею геї, а все одно зваблює.  І дуже звабно до речі у неї виходить. А ім’я яке красиве. Везе ж комусь...Та всі, кого я знав, не варті в слід її шпильки ступити! От комусь щастя. А мені шмари без комплексів і з силіконом де тільки можна... 

В домі хлопці  ще здалеку почули брудну лайку й стали невільними свідками розбору польотів. Чоловік Донни Рози, він же Дон Педро, розбирався з охороною мало не кулаками. Охорона винувато мовчала й зрідка обережно відбріхувалась. Чимсь йому не вгодили хлопці в камуфлі й з бритими головами.

А, он воно що - не справилися з приладами спостереження.

Коханий шостим чуттям, що відкрилося на другому курсі економічного факультету, миттю вичислив гарного клієнта, такого жирного, аж сало  капає.

Вони вдвох з Бурим авторитетно і не менжуючись  пояснили, що працюють ще й у фірмі, відомій  як раз такими системами. І можуть подивитися, що там за проблемси. З нагоди знайомства, так би мовити.

Дорослий дядько з вовчим поглядом,  одягнений вдома наче для офіційного виходу, напружився при згадці про знайомство й сховав руки за спину.

Чоловік  з блатних, тихо сказав Бурий Коханому, коли вони опинилися одні в будці охорони.

Той згідливо кивнув - помітив, як той тримався якнайдалі, гидливо скривився на мить і не подав руки.

- Невже Ліна про це не знає? - здивувався Коханий.

- Ой, типу Малій не пофіг. Вона тут підробляє, бо ми ніяк не вийдемо на прибуток. Знаєш, скільки треба відслинити тільки за одну її хатинку? Опалення зараз зовсім не дешеве, Кохаааний .

Приятель уже не рагував на підколки. Він задумливо кивнув.