9

Що робити далі з драконоборцями (точніше капітаноборцями) Рід не дуже розумів. Але показати це не міг, бо репутація.

І якщо першого з чистим серцем можна було віддати цілителям і нехай роблять з ним, що хочуть (капітан мстиво віддав його в найдорожчий цілительский дім і сказав, що платити пацієнт буде сам, коли до тями прийде), то інших треба було кудись подіти. Щоб під ногами не плутались і не заважали. Там і без них знову бажаючих набереться. Так що версія про «буде продавати піратам» з’явилася не на пустому місці. Бранців довелося загнати на шебеку в трюм і залишити там під вартою.

Потім потрібно було піти до майбутнього тестя, віддати шлюбний контракт, вислухати «поздоровлення».

Містяни тут же придумали іншу версію — капітан надумав продати бранців королю. Але йому стільки дурнів виявилося непотрібно, він платити за їх дурість відмовився і запропонував альтернативний варіант.

Думки, який саме, дуже різнилися. Так що в місті знову стало весело. Всім, крім Ріда, котрому дуже швидко шили підходящий для порятунку принцеси костюм і підбирали супроводжуючих. А то гордо повертатись з врятованою дівчиною і новим натовпом дурнів, то таке.

Можливо саме ці дурні так вразили дракона, що він вирішив — рятувати принцесу потрібно в присутності свідків. А то ж не перестануть ходити. Одні вирішать, що рятували якось не так. Другі прийдуть за компенсацією, бо врятував хтось не той, і можливо вони взагалі змовилися. Треті можуть додуматися до того, що принцеса фальшива і підуть шукати справжню, щоб всіх за обман покарати.

***

Темною-темною ніччю по дошкам причалу кралась гарна-прегарна дівчина.

Чому кралася? А тому, що страшно було. Під причалом щось скрипіло, шуршало і, здається, попискувало. І загадково смерділо рибою. На березі щось противно кричало. І кажани як несамовиті ширяли то туди, то сюди. І місяць постійно ховався за хмарами.

За красунею кралася трохи менш приваблива дівчина, котра йти першою побоялася, але не йти не могла. А то так не підеш і всіх наречених розберуть. А там справжні аристократи навіть є. Вона спеціально розпитувала.

За другою дівчиною гордо йшли відразу три. Крастися, то було не їхнє. Може вони просто люблять прогулянки, нічні, в порту. А за ними вже в супроводі брата йшла чи то сама розумна, чи сама боязка і подумки лічила принади майбутнього чоловіка. Брати аби кого вона не збиралася.

— Ей! — тремтячим голосом покликала перша дівчина, сміливо постукавши каблуком по місткам.

На неї з подивом подивився кудлатий і бородатий чоловік, мабуть охоронець корабля, хоч і виглядав як справжнісінький розбійник.

— Чого вам? — з подивом спитав він, і дівчина навіть трохи загордилася, на «ви» до неї заговорив.

— Жениха, аристократа, — відразу вирішила перейти до справи дівчина і гордо задерла носа.

— Жениха?

— Все по закону, — упевнено сказала дівчина. — Якщо цнотлива наречена прийде за бранцем, його потрібно віддати і ще до храму довести.

— Щоб жених не втік, — тихо сказав хтось на кораблі.

— Ага, — задумливо відповів кудлатий. — Динк, піди спитай.

На кораблі хтось з тупотом кудись побіг, але швидко повернувся.

— Він сказав, нехай забирають хоч всіх і заводять собі гареми.

— Ні, гаремів нам не потрібно, нас не так виховували, — сказав хтось за спиною, і бідна красуня тихо пискнула, обернулася і недовірливо подивилася на інших дівчат. — Та їх там багато, всім вистачить, — сказала одна з них. — Вибирати будемо по черзі, так буде чесно.

Сперечатися ніхто не став. Дівчата швидко стали в чергу, а бранців розбудили і вивели на палубу. Іще й магічний вогник підвісили, щоб їх добре роздивилися і не помилилися з вибором.

А високо в небі над шебекою завис дракон. Трохи там повисів, потім зробив коло. Потім прошипів щось явно погане і подумки в себе спитав:

— Чим він знову там займається? Може треба було його попередити про побачення? Ось так завжди. Ти прийдеш, а в нього якісь дивні справи.