Глава 2. Розваги княгині пітьми   

Він здивовано витріщався на дівчину, яка піднесла йому такий сюрприз, відчуваючи, як повітря в кабінеті електризується від її присутності. Причому сам князь пітьми відразу навіть не роздивився, що вона може бути здатна на щось незвичайне. Зараз же його майже засліпив потужний викид енергії, який зазвичай супроводжує народження напівбогів, і в цьому сліпучому мареві він не зміг миттєво розпізнати знайомі риси одного зі старших демонських родів. 

Його внутрішній демон, зазвичай холодний і розрахунковий, зараз бив на сполох, бо енергія Кіри була йому до болю знайомою, але водночас нестерпно чужою. “Хто вона така? І про які печатки каже, та ще й згадуючи при цьому Діда?!” — билося в його мозку, та відповіді у князя пітьми поки не було. 

Її ж очі тепер світилися нелюдським світлом, а за спиною почало викривлятися повітря. Вона припинила гратися в красиву земну дівчинку, миттєво перетворюючись на юну фурію пекла, яка щойно усвідомила свою справжню силу. Отже, він без дозволу хотів її поцілувати? Її, доньку Кармілли Ашшр, якийсь… власник нічного клубу? За таке вона просто зобов’язана його… покарати. 

Дійшовши такого простого й логічного висновку, Азара — вже зовсім не Кіра, — звабливо погойдуючи стегнами, зробила крок у бік того, кого ще й досі вважала Валентином, через свою недосвідченість не побачивши в цьому чоловікові його демонічної суті. 

Тим часом у покоях Моргани, яка поняття не мала, де зараз її чоловік і з ким, теж була майже грозова атмосфера. Біля дверей стояв генерал Баал, який уже не один рік був її майже офіційним коханцем. 

А що повинна була робити княгиня пітьми, коли її князь, втікаючи від пекельної нудьги, знову подався на поверхню? Офіційно — займатися бізнесом і поповнювати бездонну скарбницю родини. Насправді ж, і вона це чудово знала, розважатися у своїх нічних клубах з людськими повіями, особливо у таку ніч, як ця… тобто новорічну. 

Тож Баал на порозі — це добре… Це допоможе зігнати злість і отримати розрядку, якої в неї вже давно не було. 

— Моргано, дорога, ти щось дуже напружена, — пробасив генерал, граючи м’язами й роблячи крок у її бік. — Давай проведемо цю ніч… з користю для нас обох. Здається, я чудово знаю, яка саме поза тобі повинна сподобатися… 

Та княгиню пітьми, яка й справді вже майже налаштувалася на оту саму позу, про яку казав їй демон, раптом наче перемкнуло, причому через цілком конкретну причину, до якої Баал не мав ні найменшого відношення. 

Тож Моргана, яка щойно закінчила неприємну розмову з Азазелем, обернулася до нього не з розкритими обіймами, а з люттю в очах. Прадід ясно дав зрозуміти: Карміллу не чіпати! А ослухатися главу роду не могла навіть княгиня пітьми, для якої ці слова були як червона ганчірка. 

— Баале, краще забирайся геть разом з усіма своїми позами! — вона ледь стримувалася, щоб не перекинутися у бойову іпостась і не розважитися з генералом інакше, але тоді Люціану знову доведеться відбудовувати замок. — Азазель вважає мою сестру “некерованою перлиною”, а мені наказано стояти осторонь!

— Але, крихітко… — Баал спробував скоротити дистанцію. 

— Геть! — фіолетова блискавка з її пальців обпалила генералу наплічник.

Ображений генерал вискочив у коридор. Йому терміново потрібно було “залити” відмову коханки чимось міцним, і він попрямував до Люціана, її законного чоловіка, сподіваючись, що той на місці. Влетівши в кабінет без стуку, Баал застиг: Люціан на підлозі, а над ним — розпатлана дівиця в ореолі неможливого світла. Баал, розлючений на Моргану, вирішив, що це просто чудовий момент для помсти.

— Ого! Люціане, друже, у тебе приватний кастинг? Ну, тримайся, — князь не встиг навіть зреагувати, як Баал розвернувся і побіг назад до Моргани. 

— Моргано! Поки ти тут видаєш себе за вірну дружину, твій мисливець там загнав у кут якусь нову дичину прямо на своєму робочому столі! — випалив він, не встигли двері відчинитися. 

— Що?! — княгиня пітьми навіть не помітила як трансформувалася у бойову іпостась і вилетіла за двері в напрямку кабінету князя. 

Генерал, який був не настільки поворотким, як легка демониця, ледь за нею поспівав. Та він з усієї сили прискорювався, бо пропустити таке шоу… Та нізащо!