— Ооо, а ось і наш герой ночі, — вкинулась Трояш із хитрою посмішкою. — То що, Сояно? Ви там щось не те забули доробити вночі?
— Трояш! — зойкнула Сояна, вдаривши її по плечі ліктем, червоніючи до вух.
Кайро спокійно глянув на дівчат, а потім на Імліра.
— Він що тут робить?
— Ми вирішили… дати йому шанс, — пробурмотіла Сояна, не зводячи очей.
Кайро не відповів. Він просто кивнув, ніби не заперечував — і не схвалював. Його погляд знову став спокійним, злегка відстороненим. Він нічого не сказав про Тристанію. Про власний план. Про майбутнє, яке вже вистрелило в його розумі — і яке може знищити все.
Зате сказав інше, лагідно:
— Сояно, якщо він щось зробить — я зупиню його. Не ти. Я.
У повітрі в будинку ще вивітрювався запах ночі — важкої, тривожної. Кайро мовчки провів гостей до вітальні, вказавши на дивани, і щось м’яко сказав Імліру й Трояш, перш ніж зник у коридорі. Сояна тим часом пішла до кухні — їй було легше щось робити руками, ніж стояти в кімнаті, де усі її думки стискались клубком у грудях.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
