8.2

   Поки я розмовляла з дівчиною й спостерігала за її станом, Аарон про щось домовлявся з Боіром. Уже наодинці він пояснив, що Боір хоче особисто присягнути мені на захист. Вони говорили про те, що я залишуся вразливою, щойно Аарон вирушить у відрядження. Ми вирішили повернутися до цього питання пізніше.

   Цікаво було інше: Карі та його родина не вірили в чутки про наші «аб’юзивні» стосунки. А от Габі — навпаки, дуже за мене переживала… і, здається, вже почала накручувати Матіаса.

   Я підлікувала ще кількох хлопців зі зграї. Вони майже не мали темного впливу, тож багато сил на них не витрачала. Аарон склав для мене списки — кого варто відновлювати першими. Складних і тих, з ким доведеться працювати довго, він залишив на період свого відрядження. Молодших, на кому моє лікування швидко дасть результат, планував узяти із собою.

   Прокидатися в Аарона мені подобалося значно більше, ніж у себе. Я вже частково окуповувала його територію — просто своєю присутністю.

   — Прокидайся, солодка, — ніжно прошепотів він, обіймаючи мене. — Мені сьогодні треба піти раніше. Хочемо з Ліамом сходити в ліс, потренуватися і перевірити останніх твоїх пацієнтів — як вони повертають свою сутність.

Він усміхнувся.

   — Хоча, якщо хочеш, залишайся. Ключ у тебе є.

   — Не хочу бути наодинці, — ліниво відповіла я. — Краще зайду до Мії перед роботою.

   — А якщо я накажу тобі чекати мене й нікуди не виходити? — поцілував, стягуючи з мене ковдру. — А ввечері зустрічати мене в тій неймовірній сорочці.

   — Ммм… виконаю будь-який наказ, — посміхнулася я, остаточно втрачаючи здатність мислити тверезо.

   Наша гра в «небезпечні» стосунки давно переросла в сексуальні ігри. Так Аарон менше відчував провину за наше неприйнятне, з точки зору оточення, спілкування.

   Ранок, як завжди, затягнувся. Поки я приводила себе до ладу, сніданок приготував він. Йому щиро подобалася моя реакція на його кулінарні здібності.

   Наситилися темрявою. Ноа якось поцікавився, чому я почала частіше  використовувати намистини— йому вже двічі довелося висилати мені посилки. Я пояснила, що привертаю до себе забагато уваги. Здається він запідозрив, що я закохалася, хоча це й можливо, всеж таки брат і спроможний відчути.

Зайшли до Мії. Як завжди, я постукала у двері. До речі, Аарон уже віддав ключ Ліаму й більше не заходив до них, як до власного дому.

   Відчинив Ліам, привітав мене, запросив усередину — і одразу вийшов. Мія займалася справами в крамниці. Я пройшла крізь будинок, вийшла до неї й запропонувала допомогу. Вона з радістю погодилася.

   — Як ти вважаєш… — невпевнено почала вона. — Якщо наступного місяця ми нарешті одружимося з Ліамом, це не завадить твоїм справам?

   — Нарешті! — я щиро зраділа за них. — Мої справи не мають жодним чином впливати на ваше сімейне щастя.

   — Але ж Ліам у зграї фактично другий ватажок. Його відсутність може послабити твій захист.

   — Поки що все тихо і спокійно. Навіть Уве мені на очі не траплявся. Кілька разів приходили його підлеглі, але навіть подивитися в мій бік побоялися. Матіас теж не вчить мене, як жити. Тож ми просто чекаємо розвитку подій.

   — Ліам сказав, що поговорить із Аароном про це, — вона поглянула на мене загадково. — І, до речі… я теж ходила з Ліамом у ліс по трави. Він показав мені свою сутність. Це неймовірно.

   — А в кого він перекидається, якщо не секрет? — запитала я з щирою цікавістю.

   — Він білий тигр. Неймовірний. Гарний.

   — Я бачила перевертання раніше, — усміхнулася я. — І це завжди мене захоплювало.

   Міа запросила мене на обід. Я ще трохи посиділа з нею, а потім поспіхом побігла на роботу. Біля будинку зустріла засмучену Габі — вона саме виходила. Сумно махнула мені рукою й швидко пішла у своїх справах. Цікаво, куди це вона? Останнім часом Габі від мене майже не відходить — я вже навіть звикла до такого нагляду.

   Щойно зайшла всередину, мене зустрів Карі зі стурбованим поглядом. Він допоміг зняти пальто й ледь помітно кивнув на знак підтримки.

   — Вас чекає пан Крент у своєму кабінеті, — сказав хлопець, і тепер мені стала зрозумілою його тривога.

   Загалом Карі майже не спілкується зі мною на території будинку — хіба що дозволяє собі це у мене в кімнаті.

   — Дякую, — посміхнулася я й попрямувала до начальника.

   Постукала у двері, зачекала дозволу й зайшла. Чоловік саме порпався в медичних картках пацієнтів і жестом запропонував сісти за стіл. Я без запитань виконала його прохання, з цікавістю очікуючи розвитку подій. Проходячи повз мене до свого місця, він поклав переді мною картку Аарона.

   — Я хотів би, щоб ви переглянули історію хвороби цього пацієнта.

   Він сів навпроти й вдивлявся кудись углиб мене. Я відчувала — він намагається перевірити мене магічно.

   Спокійно відкрила документ і швидко пробіглася очима по сторінках. Дивно: з тими проблемами, які були в Аарона, записів мало б бути значно більше. А тут — небагато, зате кожен викликає запитання. Останній запис був зроблений давно, задовго до мого приїзду. Виходить, мисливець намагався вижити лише на травах Мії. Це неприйнятно. Тоді що він робив тут, коли ми вперше зустрілися? Треба буде обов’язково поставити це питання.

   — Враховуючи все, що я бачу, пацієнт Аарон Горт мав би вже померти від невідомої хвороби, яка стрімко прогресувала, — сказала я.

   — Як ви поясните те, що зараз він повністю оновлений? — тиск його магії відчувався все сильніше. Якби не темні намистини, до яких Матіас уже звик, він бачив би мене, мов на долоні.

   — Я вже говорила вам про свої дослідження й нові зілля, які виготовляю особисто. Пан Горт добровільно зголосився бути піддослідним — йому все одно не було чого втрачати.

   — Досить цих балачок. Ви, мабуть, забули, що я маг душі й бачу вас наскрізь, — промовив він.

   Ой як цікаво. Намагається блефувати.