6.2

   Торкнувся пальцями моїх губ, провів по них обережно, потім долоні перемістилися на шию. На мій тихий стогін він накрив мої губи поцілунком, і мені здалося, що я ось-ось знепритомнію. По всьому тілу пробігло дрібне тремтіння.

   — Ммм… як же мене заводить твоє бажання.

   Він ще раз поглянув у мої затуманені очі, взяв за руку й повів до столу.

   — Але ти права. Спочатку треба поїсти. Ти цілий день на ногах і страшенно втомлена.

   Він усадив мене, сів навпроти, і ми швидко взялися за вечерю. Поступово я прийшла до тями, заспокоїлася.

   — Чому ти сьогодні так таємничо пішов? — запитала я.

   — На диво, теж проспав і запізнювався на зустріч, — усміхнувся загадково.

   — Яку зустріч? — мені й справді було цікаво, чим він займається, коли не у відрядженні.

   — З Ліамом скликали зграю на тренування. Ті, хто вже почувається добре, мають заступати на нічне патрулювання, а тих, хто ще не у формі, перевірили й відправимо до тебе на додаткове лікування, — він подивився на мене з ніжністю. — Тобі й справді цікаво?

   — Звісно. Мені важливо знати, чим ти живеш між відрядженнями.

   — Це приємно, коли жінці цікава твоя робота. Ти казала, що хочеш побачення в лісі — буде чудова нагода все розповісти, — він закінчив вечерю й на мить зам’явся. — Але зараз я хочу поговорити з тобою про інше.

   Я помітила напруження й одразу зрозуміла: розмова мені не сподобається. Хоча, можливо, я просто починаю себе накручувати.

   — Аарон, давай домовимось: якою б не була ця розмова, не тягни. Ти знаєш, у яких стосунках я була раніше. І зараз я вже починаю думати, що зробила щось не так, раз ти такий напружений. Мені це дуже неприємно.

   — Вибач, — тихо сказав він. — Ти нічого не зробила. Окрім того, що не сказала мені, що Уве дозволив собі зайве щодо тебе. І мені не сподобалося дізнатися про це від Габі. Хоча, судячи з її розповіді, його дії тобі сподобались… але я розумію, що це неможливо.

   — Він отримав достатньо за свою поведінку. І ще Карі донесе на нього Матіасу, тож я не бачила сенсу скаржитися тобі, — відповіла спокійно. — Мені цікавіше проводити з тобою час без обговорення недолугих чоловіків. А от щодо Габі ти мене здивував. Коли вона встигла з тобою зустрітися?

   — Сьогодні після обіду. Прибігла до Ліама з Мією — вся така причепурена, загадкова і… дуже збуджена, — він уважно подивився на мене.

   — І чого ти зараз очікуєш? Ревнощів?

   — Ні. Як ти можеш ревнувати, якщо ми істинні? — він уважно спостерігав за моєю реакцією.

   — То що саме вона тобі розповіла, якщо ти так чітко відчув її стан?

   — Сказала, що дуже за мене хвилювалася і не повірила тобі, коли ти запевнила, що зі мною все гаразд. А ще — що не вірить, ніби я міг тобою зацікавитися, бо між тобою й Уве, за її словами, «щось починається». І, як виявилось, вона досі не може мене забути.

   — Навіщо вона це робить?.. — я нахмурилась. — Мені здавалося, вона адекватна дівчина і не стане займатися плітками.

   Піднялася з-за столу, задумлива. Неприємно, коли хтось говорить за твоєю спиною. Поглянула на Аарона: за два кроки він уже поруч, ніжно обіймає мене, чекає, поки я усвідомлю ситуацію.

   — А давай ти обмежиш спілкування з нею? Мені не подобається твоя реакція.

   Відсторонилася, подивилася йому в очі і посміхнулася.

   — А як я можу обмежити, якщо її до мене приставив Матіас?

   У відповідь він теж посміхнувся.

   — А пішли разом у душ? Бо часу обмаль… — миттєво забула про занепокоєння. Вона не варта моїх переживань.

    Це неймовірне відчуття — мати поруч людину, яка підтримує, вислухає й повністю довіряє. Після душу я переодяглася у брючний костюм, переклала потрібні зілля в валізку, ще декілька намистин поклала в мішечок. Сіла на коліна до Аарона, і ми просто мирно чекали Карі.

   Попросила його переказати, що саме Габі йому сказала, в свою чергу розповіла, що трапилося з Уве — наші історії виявилися зовсім різними. Також дізналася, що коли я навідаюся до Мії, то Ліам обійме мене так, що ледве дихатиму, адже він неймовірно щасливий через свою кохану. І нарешті вони збираються одружитися. Я щиро пораділа за них. Цікаво, коли Матіас почне ставити питання щодо моїх пацієнтів.

   Раптово почули стукіт у двері. Перед тим як запитати, хто там, я прикрила очі — і вже знала, що це Карі. Аарон із цікавістю спостерігав за моєю реакцією.

   — Тепер зрозуміло, звідки ти знала, коли я прийшов.

   — Коли твоя магічна сфера повністю оновиться, ти теж зможеш не лише по запаху відчувати, а й магічно.

   Піднімаючись з його колін, я знову опинилася в його обіймах.

   — Це неможливо.

   Притиснув мене до себе, втулившись носом у шию, намагаючись заспокоїтись. Він розумів, що справа серйозна, але контроль слабшав. Я запустила руку в його волосся — він загарчав.

   — Все можливо, — прошепотіла я, — тільки захисти мене.

   Він обережно поцілував і відпустив. Я піднялася з дивану і попрямувала до дверей. Відчинила їх і зустріла погляд хлопця:

   — Добрий вечір, пані Каін. Я завершив свої справи і готовий провести вас до свого батька.

   Кивнула. Мисливець допоміг мені вдягти плащ; з високими чоботами я відмовилася від допомоги, посміхаючись. Взяла валізу, прикрила двері й попрямувала за ним. Він ішов трохи попереду, мовчки. Аарон узяв мене за руку, час від часу цілував її — ніби ми прогулювалися нічним містом, але у супроводі.

   Пройшли вузькими провулками — коротким і непомітним шляхом. Якби я йшла сама, ніколи б не звернула в ці місця. Достатньо швидко дісталися невеликого будинку, на порозі якого помітила тендітну фігуру дівчини. Здавалося, вітер міг би здути її, як опале листя. На ній відчувалося таке ж прокляття, як колись на Мії.

   Ще не дійшовши до неї, я підійшла ближче до Карі, готова до того, що ця зустріч стане початком чогось важливого.