5.2

   — Так, він мене викликав до себе, підлікував і знову повчав, що я зробив помилку, коли зрадив свою зграю й перейшов в іншу.

   — Яке діло лікарю до твоїх справ? — здивувалася я. — Зніми сорочку, будь ласка.

   — Я теж йому так відповів, — промовив хлопець, роздягаючись.

   Я почула від Габі тихенький сміх. Незадоволено поглянула на неї — а вона безсоромно роздивлялася хлопця й хижо посміхалася.

   — Габі, якщо тобі складно стримуватися, можливо, краще зачекай у коридорі, поки я огляну пацієнта.

   — Вибач, трохи захопилася.

   Я помітила на хлопцеві шрами, що не зникли після лікування. Торкнулася до них — ще не глибокі, але вже заважають бути вправним. Ледь торкаючись, провела пальцями вздовж усього шраму, зазирнула на спину — там теж були невеликі мітки від нападу якогось монстра.

   У кімнаті запала неймовірна тиша. Я звернула увагу на Міра — він не зводив із мене очей.

   — Усе гаразд? — очі блищали, а посмішка була неймовірною.

   — Вибачте, будь ласка… якби не запах Аарона на вас, я б запросив вас на побачення, — прошепотів він. Я здивовано подивилася на нього. — Ви дуже гарні й неймовірно ніжні.

   — Дякую, звісно, за комплімент. Але навіть якби на мені не було запаху твого ватажка, я навряд чи погодилася б на побачення, — усміхнулася у відповідь. — Ти занадто молодий для мене. Можете вдягатися.

   Поки хлопець одягався, я дістала з валізки невеличку баночку з маззю, написала інструкцію з використання та вартість і повернулася до нього.

   — Обов’язково дійте за інструкцією. Через тиждень чекатиму на вас, — простягнула все йому до рук і обернулася до Габі. — Запиши, будь ласка, Міра Бранта на вільний час через тиждень.

   Хлопець уважно все перечитав, задоволено кивнув і вже збирався вийти.

   — Будь ласка, не нехтуйте інструкцією, — сказала я серйозно. — Мої ліки діють лише тоді, коли їх використовують за правилами.

   — Невже це так важливо?

   — Вони виготовлені за рецептами темних відьом. А там усе — і створення, і застосування — відбувається за правилами та в чіткій послідовності. У тебе теж немає дівчини?

   Він завмер і якось невпевнено поглянув на мене.

   — Вибач, я не знала, що ця тема під забороною.

   — Ні, не під забороною… просто неприємна. Я впевнений, що ви вже знаєте — ми приречені, — він глибоко вдихнув.

   — Розберемося. До зустрічі.

   До обіду я ще прийняла кількох мисливців і пацієнтів, задоволених моїм лікуванням. На обід разом із Габі пішли до їдальні. Вона зізналася, що мріє змінити діяльність і хоче стати помічницею лікаря. Я з усмішкою натякнула, що для цього доведеться бути стриманішою перед неймовірно гарними оголеними чоловіками. Ми разом посміялися, а вона таки витягла з мене зізнання, що Мір справді красень — але надто юний.

   Я попросила Карі приготувати вечерю до кімнати на двох. Габі кинула на мене незадоволений погляд, але промовчала.

   Після обіду ми знову повернулися до роботи.

   — Ну привіт, красуне.

   Я здивувалася такому зверненню, але щойно побачила Уве — здивування миттєво змінилося роздратуванням.

   — Добрий день, Уве Морте. Вас щось турбує? — намагаюся тримати емоції під контролем.

   — Ти навіть не уявляєш, наскільки ти мене турбуєш.

   — Уве, давай одразу до справи. У залицяння пограєш після роботи, — втрутилася Габі з усмішкою.

   Хлопець підійшов до койки, без зайвих слів зняв сорочку й сів, демонстративно чекаючи, коли я зверну на нього увагу.

   — Габі, красуне, а давай ти на якийсь час залишиш нас наодинці.

   Я спокійно підійшла до нього й просканувала магічно. Повністю чистий: жодних шрамів, жодних слідів зараження. Неймовірно здоровий, хоча перевертання, як і у інших, недійсне. Я торкнулася, прислухаючись до магічної сфери — пульсує.

   — Ви здорові. З вами все гаразд, — промовила рівно й потягнулася до його медичної картки. — Наступного разу можете зайти після відрядження.

   Він раптово схопив мене за руку й притис до своїх грудей, повів долонею вниз — по животу, ще нижче.

   — Хочеш сказати, тебе це не збуджує?

   — Я впевнена, що ти й сам чудово знаєш відповідь, — сказала холодно й спробувала висмикнути руку. Захват був сильний.

   Натомість він смикнув мене до себе, другою рукою обхопив за талію й притис сильніше, з цікавістю спостерігаючи за моєю реакцією. Але ж не просто так гільдія забирає з мене майже половину заробітку.

   Оскільки він торкався оголеної ділянки моєї руки, біль ударив йому просто в долоню й миттєво розійшовся по всьому тілу. Уве загарчав, з очей потекли сльози, а з рота пішла піна. Коли я спокійно відступила, він упав на койку, і ще якийсь час його судомило.

   Габі перелякано спостерігала за незрозумілою картиною. Я ж підійшла до валізки, дістала зілля заспокоєння й відновлення, повернулася до жертви власної нерозсудливості, різко відкрила йому рота та влила зілля. Ще деякий час він лежав, приходячи до тями.

   Я знову торкнулася його, перевіряючи пульс. Уве схопив мене за руку й не відпускав.

   — Ми це вже проходили, — холодно сказала я. — Чим більше домагань, тим сильніший біль.

   Він глибоко вдихнув мій запах.

   — Тобто цьому смертнику ти дала, а мені відмовляєш? — прошипів. — Я давно збирався викликати його на дуель. Тепер і привід буде.

   Я розсміялася вголос і таки висмикнула руку.

   — Я жила серед зграї й точно знаю: приводу для дуелі «відібрати чиюсь жінку» не існує. Це принизливо навіть для перевертнів, не кажучи вже про анімагів. А з ким я сплю — не твоє діло. Головне, ми обоє тепер точно знаємо: ти до мене торкнутися не можеш.

   — Подивимось, як ти по руках підеш. Ще будеш благати, щоб я тебе врятував, — розсміявся він зло. — На будь-яке закляття є протидія.

   — Геть звідси. І я поскаржуся Матіасу, що ти мені погрожуєш зґвалтуванням.