3.1

Прийшла до тями в кріслі поруч із каміном. Голова розколюється, давно не давала собі такої безрозсудної свободи. Горло пересохло, а в очах туман. Нарешті зір повернувся — поруч сидить Аарон і вдивляється в мене, а я — в нього.

   — Що це було? — тихо прошепотів він.

   — Магія життя переплетена з магією душі, — схрипло відповіла я, беручи у нього стакан з водою.

   — Якщо ти справді спроможна все виправити, я життя за тебе віддам. Тільки врятуй моїх хлопців.

   — Це треба досліджувати. Можливо, через розлом завтра все повернеться, — намагаюся підвестися. — І мені час до себе… Здається, я хильнула зайвого.

   — Я тебе проведу, — промовив чоловік, допомагаючи піднятися.

   Він тримав мене, ніби ляльку. І що це зі мною? Хочеться, щоб узяв на руки і відніс у ліжко… і залишився поруч. Невже таке буває в перший день знайомства?

   — Мені здається, це зайве.

   — Я не можу тебе зрозуміти. Відчуваю твою збудженість по відношенню до мене, але ти намагаєшся закритися.

   — Можливо, не завжди треба слідувати за своєю збудженістю.

   — Я тебе почув. Обіцяю, домагатися не буду. Ти мені потрібна як лікар.

   — Домовились. — Піднялася.

   Ліам тихенько сидів за столом і спостерігав за нами, досі шокований.

   — Потім поясню, а зараз треба відвести нашу гостю і рятівницю додому.

   Він тільки хитнув головою і продовжив спостерігати. Я вдягла светр, Аарон уже був повністю готовий і спостерігав за моїми діями.

   — Коли знімала, було цікавіше, — тихо сказав він.

   Я відвернулася, щоб не показати реакції. Вийшли з будинку і попрямували до мого.

   — Габі сказала, що колись спостерігала, як виловлювали резервників і випивали їх, — розпочала я.

   — Дивлюся, ця дурепа багато тобі розповіла, — похмуро відповів він.

   — Не називай її так. У тебе були з нею відносини, виходить, ти на її рівні.

   — Так, я теж дурень, якщо ти про це, — важко зітхнув і мовчки пішов далі.

   — А мені здалося, ти дуже розумний і цікавий чоловік, я би слухала твої розповіді, — усміхнулася я.

   — Ти спочатку сама заграєш, а коли я відповідаю, починаєш сторонитися і закриватися. Чому так?

   — Добре, — зітхнула я. — Спершу доведемо наше спілкування до сексу, а далі що? Як би ти не відчував реакцію мого організму, я не хочу  відносин на одну ніч.

   Він відкрив рота, щоб щось сказати, але передумав.

   — Давай повернемося до резервників… хоча мені більше подобається називати їх магами життя.

   — Що саме ти хочеш почути від мене?

   — Твоє ставлення до випивання мага до смерті.

   — Негативне. Так не має бути. Я пам’ятаю той інцидент з дівчиною — це було жахливо. Я тоді був ще молодий, а ватажком був якраз Стен. Він заборонив нам брати участь і пояснив, що ці резервники… точніше, маги життя, — він уважно простежив за моєю реакцією на виправлення; намагається бути делікатним, і це чомусь приємно, — діляться своєю магією охочіше, коли ти справді цього потребуєш. А відбирати, ще й таким способом… до прокляття один крок. Я, до речі, впевнений, що та дівчина прокляла всіх, хто брав участь.

   — Чому ж не зупинили?

   — Намагалися. Але нас подавили авторитетом і змусили спостерігати. Я досі чую її крики.

   — А зараз тебе можуть так подавити?

   — Ні. Ми тепер вільні й більше не даємо клятв на крові. Нас звільнили приблизно десять років тому.

   — Це добре.

   — Тобі є чого боятися?

   — Зважаючи на те, що я сьогодні зробила… це теж було не зовсім законно.

   — Ти торкалася до мене, я тримав тебе за руку — і ти не почала лікувати миттєво. А, як відомо, ці маги не можуть втриматися, коли відчувають у когось потребу в собі.

   — Можливо, під час близькості це вивільняється?

   — І знову ти натякаєш, що я маю перевірити цю теорію? — усміхнувся він.

   Зупинився, дістав золотий і вклав мені в руку.

   — Не люблю бути в боргу.

   — Я взагалі думала, що ти розрахуєшся на наступній зустрічі. Нам же треба впевнитися, чи протримається лікування.

   Він продовжував тримати мене за руку.

   — Що ти зробила з Ліамом?

   — У нього менше шрамів і каліцтв, ніж у тебе. Але прокляття на неможливість мати дітей — дуже сильне. Я вплинула лише на це.

   — Ми всі не можемо мати продовження роду. Можливо, і мені потрібна така процедура? — його усмішка була загадковою і надто провокаційною.

   — Можливо. Я так глибоко в тебе не дивилась. І ми обоє хотіли побачити результат, тому я й обрала шрами.

   — Тобто почекаємо, доки обоє захочемо побачити результат у цій сфері — і тоді ти мене «підлікуєш»?

   Від його слів кинуло в жар, дихати стало важко. Я знову почала кусати губу.

   — Благаю, досить. Мені цікаво, що тут відбувається, а тебе, здається, цікавить лише секс.

   — Поруч з тобою важко втриматися.

   — Тобі вже потрібна пара, щоб не втрачати розум від першої зустрічної.

   Він завмер і миттєво охолов.

   — На пару я вже й не сподіваюся.

   Обережно вивільнила руку і торкнулася його плеча.

   — Не нервуйся. Якщо все вийде, ми й це виправимо. Мені вже час.

   Подякувала, що супроводив мене, і що на свіжому повітрі почуваюся вже краще. Побажали один одному надобраніч. Я розвернулася і швидко побігла на гору, а він залишився спостерігати за мною. Ще один погляд — і я зайшла у кімнату. Швиденько душ, процедури, кинути прохання Ноа… Потім розповім усе, що дізналася за цей день, і завтра почну працювати на повну силу.

   Серед ночі відчула присутність темряви. Кожного разу це моторошно й холодно. Поки Ноа навчав мене спільного зв’язку, я кілька разів втрачала свідомість. Передала всю відому інформацію, розповіла, що спільників знайшла, але про почуття побоялася говорити — за таку дурість точно по голові не погладить. І взагалі, здається, я поганий шпигун: на цю роль не підхожу, а він навіть слухати не захотів. Пообіцяв переслати ще свої намистини та необхідне обладнання для лабораторії, щоб маг не міг мене контролювати.