2.1

З-за дверей почувся приємний чоловічий голос, що запросив проходити. Габі миттєво відчинила двері й увійшла так, ніби була тут господинею. Помітивши мою знервованість, вона схопила мене за руку й затягла всередину. Вказала, де я можу залишити речі, сумку я прихопила з собою й попленталася за дівчиною, яка зовсім безсоромно заглядала в усі кімнати в пошуках лікаря.

   — О, Габі, мила, привіт! — невпевнено зрадів знайомій чоловік, що спускався сходами з другого поверху. Підійшов ближче й ледь торкнувся губами її щоки. — Я ж просив не відволікати мене посеред робочого дня.

   — Ніби ти не радий моїй присутності, — кокетливо всміхнулася дівчина й повернулася до мене. — А я тобі помічницю привела.

   Чоловік миттєво втратив грайливий настрій. Прибрав руки від талії Габі, до якої вони вже тягнулися для обіймів, і уважно подивився на мене. Його погляд ковзнув магічною хвилею — швидке сканування, без ворожості. Переконавшись, що загрози від мене немає, він привітно всміхнувся.

   — Добрий ранок. Я Матіас Крент, лікар і маг душі. Коли ви прибули? Я очікував вас лише сьогодні після обіду й домовився з охороною, щоб вас доставили безпосередньо сюди.

   — Добрий ранок. Амалія Каін. Через деякі обставини я не встигла на диліжанс, що мав прибути сьогодні, тож довелося добиратися з пересадками. Як бачите, вийшло трохи швидше. Учора пізно ввечері я дісталася заїжджого двору пана Ервіна Стена.

   — Напевно, ви дуже втомилися з дороги, а я вас тримаю на порозі, — він зніяковіло всміхнувся й обернувся до Габі. — Мила, будь ласка, принеси нам чаю в мій кабінет. Потрібно обговорити умови працевлаштування помічниці.

   Дівчина незадоволено знизала плечима й пішла — найімовірніше, на кухню. Його ставлення до неї здалося мені неправильним, і це одразу викликало внутрішній спротив.

   Крент жестом запросив мене до дверей, за якими, як я зрозуміла, був його кабінет. Усередині він вказав на стілець навпроти письмового столу. Я сіла.

   — Ви ж розумієте, я маг душі й добре відчуваю емоційний стан співрозмовника. Тож давайте будемо відвертими одне з одним, — він сів навпроти.

   — З одного боку, ця робота мені дуже потрібна. З іншого — ви маєте рацію, емоції варто озвучувати, щоб між нами було взаєморозуміння.

   — І що саме вас напружує?

   — Ваше ставлення до дівчини. Якщо між вами є стосунки, то, перепрошую, не завадило б більше поваги.

   — А якщо вона заслуговує саме на таке ставлення?

   — Тоді чим ви кращий?

   Він уважно подивився на мене.

   — Я вас зрозумів. Моральні принципи важко викорінити з виховання, але в дорослому житті вони часто заважають.

   — До біса ваші принципи, — різко відповіла я. — Я зараз не про особисте, а про зверхність. Коли Габі піде на свою роботу, чай у кабінет приноситиму я? Я сподівалася на зовсім інші умови співпраці.

   — Які саме? — з легкою усмішкою запитав він, схрестивши руки на грудях і зручно відкинувшись у кріслі.

   — Усе, що мені потрібно, — це доступ до лабораторії та до хворих. Я неймовірно люблю свою справу.

   Я простягнула йому документи та бланки, що підтверджували мою професійну придатність.

   З цікавістю він переглянув документи, уважно вчитався в опис моїх здібностей. Саме в цей момент до кабінету зайшла щаслива Габі з тацею, на якій стояли чашки з чаєм і смаколики. Вона вдячно посміхнулася мені, розставила чашки перед нами й зупинилася поруч, ніби ненароком обираючи саме це місце. Чоловік зробив вигляд, що не помітив її маневру.

   — Якщо все, що зазначено в цих бланках, відповідає дійсності, — задумливо мовив він, — то я вражений. Ви мене повністю влаштовуєте. Тим паче, що останнім часом мені доводиться часто вирушати у відрядження до навколишніх селищ. Там нещодавно загинув лікар, і тепер це також наша територія.

   Він підвів погляд.

   — Вам краще переїхати жити в мій будинок.

   Я лише здивовано дивилася на нього, тоді як Габі схрестила руки на грудях із відвертим незадоволенням. Крент це помітив і ледь усміхнувся.

   — Не хвилюйтеся. Для вас підготують окрему кімнату на горищі, з усім необхідним. Там буде власний вхід, щоб вам не довелося пересуватися будинком через житлову зону. З горища ви зможете безперешкодно спускатися прямо до лабораторії, а на першому поверсі — приміщення для нічного прийому хворих. Самі розумієте, — він трохи примружився, — буде складно шукати вас серед ночі, особливо якщо мене не буде на місці.

   Він зробив паузу.

   — Закупівля необхідних компонентів входить у бюджет. Але бажано не виходити за його межі.

   — Розумію, — кивнула я. — У яку суму мені обійдеться проживання в цьому будинку?

   — Один золотий. Це з урахуванням сніданку, обіду й вечері. Також у вашому розпорядженні буде прислуга цього дому.

   — А моя платня?

   — П’ять золотих, — спокійно відповів він. — І ні в чому собі не відмовляйте. Робота складна, але добре оплачувана.

   — Ого! Та ти на цій роботі багатійкою станеш! — не витримала Габі.

   Крент кинув на неї незадоволений погляд, і дівчина миттєво замовкла.

   — Добре, я згодна, — сказала я. — Сьогодні перенесу свої речі, докуплю все необхідне, а з завтрашнього ранку приступлю до роботи.

   — Вам потрібен грошовий завдаток?

   — Ні. У мене є накопичення. Якщо знадобиться — звернуся.

   — Я вас почув.

   Ми підписали договір. Він пояснив, що посильний передасть документи до мерії, і відтепер я офіційно прийнята на службу.

Надворі він передав мені ключ від кімнати, показав, куди можна пройти, провів до лабораторії та приміщення для прийому хворих. Звідти ж був прямий прохід до житлової частини будинку. Також запропонував після обіду прислати помічника до заїжджого двору, щоб перенести мої речі — я погодилася.

   Поки я оглядала свою кімнату з повноцінною ванною та душем, Крент про щось домовлявся з Габі. Мене це не обходило. Скориставшись тим, що наразі я не під наглядом, я обережно перевірила приміщення на наявність спостерігача — на щастя, його не було.