Врятуй мене…

X розділ. ІЛОНА

Через тиждень після походу до адвоката я змогла нарешті спокійно випити каву з Матвієм на його кухні. І хай йому грець, словами не передати наскільки смачну каву готує цей гарячий хлопець. Мало того факту наскільки він професіонал своєї справи так він і ще й виявляється професіонал в кавовій індустрії.


 

Чому знадобився цілий тиждень, щоб насолодитись цим вишуканим напоєм? Все дуже просто. Хлопець був настільки зайнятий моєю справою, що просто навідріз відмовлявся приготувати що не будь, щоб не відволікатись. Він дійсно прям конкретно взявся за цю справу, говорячи, що він не може собі дозволити аби цю справу відклали на дальню поличку шафи. Буквально документи, котрі за стандартом оформляються декілька місяців він зробив за тиждень і навіть поквапив кого потрібно, аби суд назначили як можна раніше.


 

До речі, моя тітка розлучилась з чоловіком як тільки зрозуміла що він натворив і що взагалі приховував від неї. Вона вибачилась перед мною і сказала, що дійсно не знала усієї цієї історії. Та і дядько молодець в період розлучення він мало того що рідних дітей ніяк не захищав, а просто відпустив їх у вільне плавання так він і ще й зізнався дружині про коханку. Роман на стороні він крутив два роки та цей фактор став дійсно вирішальним у розриванні шлюбу. Проте мені як би то дивно не звучало було все одно на їхній шлюб. Як не крути наше життя влаштоване бумерангом і видно їхній сім’ї усе почало повертатись. Зараз я щаслива тут з Матвієм. Я дійсно, напевно, вперше в житті закохалась по вуха і щаслива ось так спокійно попиваю собі каву, дивлячись в кохані очі.


 

«Переставай мене гіпнозувати поглядом. Чесно кажучи, у тебе виходить так собі»,- хлопець почав сміятись з мене, проте його сміх зупинив дзвінок його телефону.

В розмову я не вслухувалась, проте по виразу обличчя хлопця я могла збагнути, що розмова не надто приємна.

«Все добре?»- питання я задала, лише після того, як хлопець відкинув телефон на стіл.

«Завтрашнє засідання суду скасовується. Його перенесли аж на тиждень через те що твій дядько намагався втекти. Тепер до його справи треба додати цю деталь, а до завтрашнього дня вони не встигнуть цього зробити»

«Головне, що він так і залишається у в‘язниці. Як не крути було б набагато гірше якби у нього вийшло втекти»

«Він лише собі гірше робить. Коли його визнають винним цей інцидент лише додасть йому термін ув‘язнення.»

«Матвію, можна задати одне єдине питання? Воно трішки незвичне, проте мені варто це взнати у тебе»,- мені було незручно, проте відповідь на це питання я хотіла почути весь цей тиждень.

«Ти ж знаєш, що можеш поставити мені будь-яке питання будь-коли».


 

«Що між нами? Хто ми один для одного? Співробітники по цій судовій справі чи друзі по сексу? Ким ми являємось один для одного?»

Хлопець відклав свою чашку кави та підійшов до мене ближче. І ставши переді мною він поставив руки по боках мене.

«Я не хотів підіймати цю тему до суду. Вважав, що так буде правильніше, адже тобі й так вистачає нервів за ці дні»,-після цієї фрази хлопець вмить нахилився і наші губи з‘єднались в черговому поцілунку.

«Якщо тобі потрібні офіційні статуси, тоді. Ілоно, ви станете моєю дівчиною?»

Його слова викликали у мене сльози. Тиждень я хотіла почути відповідь на запитання хто ми один для одного, а тепер почувши таке жадане запитання я дійсно розгублена.

«Наша перша зустріч була не дуже позитивною та і не зовсім формальною, проте я дійсно хотіла б спробувати будувати стосунки з тобою. Ти мені за цей час став найдорожчим і схоже я закохалась по вуха в тебе»

 

 

Наступний наш поцілунок уже був більш ніжним за попередній і в то й же час це був перший офіційний поцілунок в наших стосунках.


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше