7 Глава

Тут прийшов охоронець і повідомив, що до них приїхав гість. І він хоче з ними поговорити. Хлопці погодилися його прийняти. Вони були здивовані, коли охоронець сказав, хто прийшов до них. 

 - Запроси його, - сказав Стас. 

 - А він чого припхався? - здивовано запитав Влад. 

 - Хлопці, будьте стримані, - додала Галина Петрівна. 

 - Добре, - сказав Влад. - Йдіть до себе. 

 -  Гаразд, я піду. 

Тут за пару хвилин відчинилися двері. Зайшов молодий чоловік, віком до 30 років, середньої будови тіла, зростом 1м 75см. Чорний костюм пасував до чорного волосся. Він подивився на хлопців, що стояли біля стола і дивилися на нього. 

 - Добрий вечір, - сказав Ілля. 

 - Добрий. Ти щось маєш для нас? - запитав Влад. 

 - Так. 

 - Твій бос прислав нам звістку? - Ілля кивнув. - Тоді давай, показуй.

Ілля витягнув з кишені телефон і дав його хлопцям, щоб вони могли прийняти  відеодзвінок. 

 - Він сам не приїхав, а відправив тебе, боягуз, - вимовив Влад. 

 - Він зайнятий, тому приїхав я. 

 - Я так і зрозумів. 

 - Ти, як пес, всі його накази виконуєш, - сказав Стас. 

Роздався телефоний дзвінок. Влад прийняв виклик і на екрані з'явилося їхнє обличчя. 

 - Петро Павлович, чому самі не завітали до нас?! 

 - Ще раз, привіт, часу не маю. 

 - Але на телефону розмову маєте. 

 - Так. 

 - А ми, як раз, про вас і говорили, - сказав Влад. - Що хочемо з вами зустрітися. 

 - І я хочу, тому і вирішив відправити до вас свою людину, - сказав Гоблін. 

 - Добре зробили. 

 - Я то добре, а ви? Ви нарушили всі закони банди. І самі добре про це знаєте. 

 - Я, то, закони знаю, і їх дотримуюсь, а як що бачу, що щось виходить з під контролю, то одразу втричаюся. 

 - Мій хліб - це не ваш хліб. Навіщо, ви, відкусили мій шматок? - запитав Гоблін. 

 - Я не відкусив, а забрав, - спокійно відповів Влад. 

 - Хочу сказати, якщо, ще раз таке станеться, то я буду говорити по іншому, сказав Гоблін. 

 - Ти, мабуть, забуваєш, з ким розмовляєш.. Тепер я головний, і те, що ти робиш я швидко прикрию. Хочеш знати, як? - з усмішкою запитав Влад. 

 - Ти тільки недавно почав керувати, ще молодий, не маєш досвіду, щоб щось зробити та погрожувати мені. Я більше маю зв'язків і сильніший за тебе, тому не наривайся. 

 - Ти відчепишся від них, тоді буде все добре. 

 - Будеш вказувати, що мені робити? - роздратовано запитав Гоблін. 

 - Так, вони під моїм захистом, не дай Бог, з ними щось станеться, я спитаю з тебе, май це на увазі. Тому намотай собі на вус, бо інакше ти побачиш хто сильний, а хто ні. 

 - Поживемо, і побачимо. 

Влад перервав дзвінок, і віддав телефон Іллі, відправивши його до свого господаря. Обоє хлопців обмінялися поглядами і почали думати, що їм робити далі, бо невіданність Гобліна похилить владу Влада в правлінні. Йому потрібно чим пошвидше щось придумати і вирішити це питання. 

 - Стасе, - звернувся до нього Влад, - знайди пару здорових хлопців і відправ їх стежити за рестораном. Нехай охороняють його і доповідають про все, що там відбувається. 

 - Добре, а з ним, що робити? - запитав Стас у Влада. 

 - Треба знайти його слабкі місця і втихомирити його, бо інакше діла не буде. 

 - В такого, як він, точно є слабкі місця. 

 - Вони є у всіх, - промовив Влад, - але в кожного різні, тому проявляються вони, також по різному.