5 Глава

      Пройшло 2 дня після дня народження Стаса! 

Двоє хлопців сиділи в дома у Влада, вони обговорювали свої справи. 

 - Владе, дякую тобі, за такий сюрприз з рестораном. Ти ж знав, добре, що я таке щось не планував, а ти сам все влаштував. 

 - Ти мені не дякуй, а подякуй Галині Петрівні, це вона порадила той ресторан, і сама пішла і замовила все. 

 - Там дуже все гарно. Цікаво, а хто власник? 

 - Не знаю, потрібно буде взнати. Може, особисто, подякуємо йому. 

 - Не йому, а її. Це не чоловік власник, а двоє дівчат, Анна - Марія, як ресторан називається, так і звати дівчат. Вони самі керують тим рестораном і подейкують, що вони пішли проти Бондарука Петра Павловича

 - Ого, вони хочуть переплюнути  його, - сказав Стас. 

 - Напевне, не знаю. 

 - Потрібно буде завітати до них і подякувати їм за гарне проведене свято, - сказав Влад. 

 - А ти їх не бачив на дні народженні? - здивовано запитав Стас. 

 - Та ні, не бачив. 

Дівчата в той час були вже на роботі. Снідаючи, хтось пив чай, хтось капучіно, до цього обов'язково мав бути круасан. 

 - Ці круасани найсмачніші, які я тільки їла, - сказала Марія. 

 - Авжеж, це я вибрала, я ж знаю, які смачніші. 

 - Тому я тобі і довіряю. 

 - Ти ж добре знаєш, що мені не можна довіряти. 

 - Це мені не можна, а тобі як раз. 

Поснідавши, дівчата взялись до роботи. До обіду все було добре. Марія, як завжди, була на кухні. Аня була в кабінеті і перевіряла документи. Через пару хвилин до ресторану під'їхала машина і зайшов Гоблін з своїми псами. 

 - Доброго дня, - привітався він. 

 - І, вам, доброго. Ви щось бажаєте? - запитала Маша. 

 - Так, те, про що ми говорили з вами. 

Він не був, як раніше, він був агресивнішим. Ніби жадав помсти і все, що він забажає. 

 - Ми ж з вами про це говорили. Наша відповідь - ні! Ми не будемо вам нічого платити. 

 - Це ваше остаточне рішення? 

В той час одна з офіціанток побігла до Ані і сказала їй, що приїхав Гоблін. Анна одразу вибігла з кабінету, прямуючи до зали. 

 - О і ще одна є. Це ще більш, добре. 

 - Що ви хочете? - запитала Аня. 

 - Повторюю ще раз, як що ви до кінця тижня не заплатите мені гроші, то з однією із вас щось може статись. 

 - Як що ви нам погрожуєте, то знайте, що ми вас не боїмося, а грошей ви отримаєте. 

 - Як скажете, - відповів гнівно Гоблін, подав знак рукою для своїх псів, а ті все зрозуміли і почали трощити все навколо. Потім, через пару хвилин, Гном сказав:

 - Хватає, досить. Надіюся, що ви все зрозуміли. 

Він вийшов з ресторану і поїхав. Дівчата стояли перелякані, тримаючись за руки деякий час. Потім прийшли офіціанти і почали прибирати. 

 - Козел, щоб горів він в пеклі, - розгнівано сказала Маша. 

 - Зараз це нам не допоможе, потрібно думати, що нам робити дальше, бо він не заспокоїться, - промовила Аня. 

 - Ну, чому так? Постійно щось стається, коли щось плануєш? 

 - Ми щось придумаємо. 

Поки дівчата прибирали сміття, до них зайшли двоє молодих чоловіків. Вони здивовано дивилися на них і не розуміли, що тут сталося. 

 - Доброго дня, вам, - сказав Влад. 

 - Доброго і вам, - відповіла Аня. 

 - Я не знав, що ви тут працюєте. 

 - Так, підробляю іноді. 

 - О, Сніжана, ви також сьогодні на змінні? - запитав Стас. 

 - Ну, як бачите. 

 - Ви щось бажаєте? 

 - Так, нам потрібні власники ресторану. 

 - Навіщо? 

 - Хочемо з ними поговорити. 

 - Про що саме? 

 - Ну, ми вам точно не скажемо,- підморгнувши сказав Стас. 

 - Ну, вони є чи їх не має? - роздратовано запитав Влад. 

 - Ну, вибачте, їх зараз не має на місці. 

 - Шкода, може другим разом зустрінемось. 

 - Як бажаєте. 

 - А, ви, Сніжано, доки працюєте? - запитав Стас. 

 - Я не знаю, до якої години сьогодні буду працювати, - відповіла Маша. 

 - Ви, знову, забули надіти свій бейджик? 

 - Так. 

 - А, вас, як звати? - Влад звертається до Ані. 

 - Валерія,-  нехотячи відповіла Аня. 

 - Ну, тоді, перекажіть Валерія своїм шефиням, що мы вдячні їм за проведення бенкету, - сказав Влад. 

 - Обов'язково передам, - відповіла Аня. 

Обоє чоловіків вийшли з ресторану і почали обговорювати ситуацію:

 - Стас, ти бачив машину Бондарука? - запитав Влад. 

 - Так, - відповів Стас. 

 - Він виїхав з цієї вулиці, що веде до ресторану. 

 - Він, як акула, як хижак, шукає собі здобич. 

 - Ну так. 

Дівчата побачивши, що хлопці поїхали, почали сміятись. 

 - То, вас, звати Валерія? 

 - А, вас, Сніжана! Я рада познайомитися. 

 - І я рада, взаємно. 

Дівчата почали ще голосніше сміятися. 

- Скоро буде готовий наш білг борд,- сказала Аня. 

 - О, це супер. Більше реклами, більше гостей. 

 - В нас і без реклами все виходить. 

 - Тепер потрібно в інтернеті порядок навести. 

 - Звісно, ти подивися. 

 - Добре. 

 - Може, зробиш меню, щоб люди могли замовляти їжу на виніс? - запитала Аня. 

 - Можна, щось придумаю, - відповіла Маша. 

 - Потрібно зробити фотосесію, щоб люди знали хто є власниками цього ресторану. 

 - Особливо, цих два придурка, здивуються, коли побачуть, що ми не вони, а ми є ми. 

 - Цікаво, яка буде їхня реакція на це, - дівчата почали сміятися. 

А ви, що думаєте, якою буде реакція хлопців, коли вони побачать, що Валерія і Сніжана насправді Аня і Марія, є власниками ресторану, пишіть коментарі, нам цікаво буде їх прочитати.