Глава 7

Не дивлячись на спроби Антона пояснити у своїх відео-зверненнях про те, що сталося, це не дало жодного результату. Вірніше сказати – позитивного результату. Бо негатив «прилітав» після кожного поста, відео, коментаря. Чим більше намагався виправдовуватися хлопець, тим більш злими були коментарі на його адресу. Переважали такі, як «та йому мало, хоче ще одного Ренджика купити» і «а як розказував, діточок йому шкода, мало не плакав».

І безліч фейкових зображень – то Антон у машині, то на курортах, то на яхті, навіть зі стриптиз-бару фоточка є. Хлопець не знаходив собі місця. Йому хотілося діяти, хотілося довести свою непричетність, але як це зробити, коли навіть поліцейський до кінця не повірив? Все придивлявся до Антона, наче рентгеном намагався просвітити. Заяву, звичайно, прийняли, пообіцяли знайти злодія, проте попередили, що вкрадену суму навряд чи вдасться повернути, за цей час злодій, скоріш за все, вже витратив усе, або конвертував у криптовалюту.

Найприкрішим було те, що самі палкі прихильники зараз стали самими розлюченими хейтерами. Вони не цуралися писати образи, вигадувати меми про Антона, ширити їх та хизуватися почуттям гумору, мовляв, подивіться усі, як ми з нього регочимо. Хоча ще недавно ці прихильники запевняли у своїй відданості та готовності завжди підтримувати хлопця. Такі їх вчинки були не тільки образливими, вони викликали огиду, відчуття, наче викупався у багнюкі.

Єдине, що не дало Антонові піддатися відчаю – це підтримка Сашка. Той за останні дні постійно знаходився поруч, уходячи додому лише переночувати. Навіть на роботі відпустку взяв, щоб не залишати друга на самоті.

Телефонний дзвінок пролунав так голосно, що Антон аж підстрибнув. Щось зовсім нерви розхитались за цей час.

– Алло? – різким голосом відповів хлопець.

– Доброго дня. Антон? Це з юридичної контори.

Нарешті перші гарні новини. Юрист пояснив, що вчора його знайомий, спеціаліст з кібербезпеки, знайшов злодія. Антон не перший, кого так ошукали, хакер спеціалізується якраз на стрімерах і блогерах. Саме він розробив той сервіс для донатів, просто до цього крав лише частину грошей у клієнтів, невеличкі суми, тому ніхто нічого не помічав. Чому він вирішив обібрати Антона повністю – поки що не зізнається. Але злодій вже у відділку, дає показання, і Антон повинен теж під’їхати туди зараз.

– Виїжджаю! – вигукнув радісно хлопець і побіг одягатися. Проте, не зайвим буде подзвонити Сашкові, хай теж приїде.

Хлопці вийшли з відділку. Олександрові заборонили провести відеозйомку, натомість запевнили, що ця подія буде висвітлена у новинах, на міському сайті. Звісно, це не сенсація, тому все буде коротко і по суті. В принципі, для підписників Антона такої статті повинно вистачити.

– Грошей не повернули, але може хоч репутацію твою відновимо, – оптимістично вимовив Сашко.

– Добре було б. Пропоную не відкладати, а прямо зараз і зайнятися. Як на це дивишся?

Сашко кивнув, друзі направились у найближчій сквер. Сонце сьогодні не надто спекотне, тому можна прогулятися на свіжому повітрі.

Поки Олександр редагував фотографії, які все ж таки зробив у відділку та біля нього, Антон дзвонив блогерам, щоб поділитися новинами. Він запевнив, що злодія спіймали, скоро можна буде прочитати у новинах про це, і впевнитись у непричетності Антона до крадіжки. І попрохав, щоб блогери написали або розповіли про це, поширили новину серед підписників.

– Слухай, бро, – почав нудним голосом ДаркоВовк, – я ж не знаю тебе особисто, як я можу ручатися за тебе? Мені довіряють, а раптом виявиться, що ти все ж таки причетний?

– Ти смієшся?! Та це могло статися з кожним блогером чи стрімером. А якщо б у тебе з кишені гаманець витягнули, то можна було б тебе вважати теж причетним, чи як?

– Бро, ну що ти таке кажеш? Слухай, ти як мала дитина, справді… Ти ж повинен все розуміти…

Антон не дослухав, відключився від розмови. Добре, спробуємо Хитрого Лиса набрати. Хлопець вже не здивувався, коли й той відмовив, приводячи влучний аргумент:

– Ти розумієш, я й так під підозрою, бо ти навіщось всім розказав, що той сервіс порадив тобі я. Тепер на мене дивляться косо, так, ага. І підписники почали відписуватись. Мені зараз потрібно піклуватися про свою репутацію. До речі, завдяки тобі.

– Що?! Завдяки мені? То може це я тобі рекламував той довбаний сервіс, розказував, що то модне рішення, що він такий функціональний, такий зручний?

В цей раз розмову перервав Хитрий Лис. Ти диви на нього, образився!

Кібербанда відповіла, що зараз не може щось таке казати, відновлювати репутацію Антона.

– Ти розумієш, – сказала дівчина, – подумають, що ми продалися, що ти нам гроші заплатив…

– Або ж скажуть, що замовив у нас «відмивання» імені, і ми за бабло відпрацьовуємо, – піддакнув її хлопець.

– А, тобто, коли ви букмекерську контору рекламуєте на своєму каналі, то по доброті душевній, за просто так? – вдавано здивувався Антон. – Паскуди!

Відбій. Злюці Дівчулі навіть дзвонити вже не хотілося. Та й навіщо? Він же повинен всіх «розуміти». А як щодо того, щоб хтось його зрозумів? О, залишився один козир, Мавка Ті. Напередодні тих подій зі зникненням грошей, вони якраз обмінялись номерами телефонів.

– Алло, Мавко? Це я, Антон. Тобто «який Антон»? Той самий, так, так, це я… Куди пішов? Та сама ти йди туди! Теж мені співачка року!

Сашко мовчки спостерігав за розмовами друга. В іншій ситуації він би покепкував з нього, але зараз не хочеться. Судячи з обличчя Антона, той усвідомив, що весь цей віртуальний світ – одна суцільна ілюзія. Тобі може здаватися, що в тебе купа друзів, є підтримка, ти зірка, яку всі люблять та обожнюють. Але насправді тобі приділяють увагу лише тому, що хочуть покупатися у променях твоєї слави. Інтернет допомагає швидко піднятись угору, але точно так допоможе тобі з неї впасти. Антон зараз відчуває гірке розчарування, і не треба «добивати лежачого».