Дивовижний День

Година пролетіла непомітно. Еліас повністю занурився у своє улюблене заняття, переносячи ідеї на папір. Він відчував, як через нього струмує та сама сила, яка з дитинства вела його до полотна. Це було не просто натхнення, а мов могутній потік, що наповнював кожну лінію сенсом та пристрастю. Він малював з таким ентузіазмом, ніби двох років безробіття ніколи й не було, і він був просто художником, що творить для душі.
​Вивів його з цього творчого трансу Нокс, який прилетів і сів на відчинені двері. Він видав поважне шипіння та замахав крилами, тримаючи у дзьобі якийсь дивний, круглий, блискучий предмет.
​— Привіт, Ноксе, — сказав Еліас, переводячи на нього погляд. — Стіл уже давно накритий, а ти все ще десь літаєш.
​Нокс засовався на дверях, поправив блискучий предмет у дзьобі і, не відповідаючи своєму господареві, полетів до столу. Він акуратно поклав предмет, а потім попрямував до своєї миски з їжею. Після ескізів Еліас взявся за акрилові фарби. Він був настільки поглинений цим процесом, що весь світ завмер навколо нього.
​Почувши, як у замку провертається ключ, Еліас інстинктивно попрямував до дверей. Вони повільно відчинилися, і на порозі стояла усміхнена Елізабет.
​— Любий, що ти робив у майстерні? — запитала вона, ніжно поцілувавши Еліаса.
​Кинувши погляд через плече, Елізабет спробувала побачити, над чим працює її чоловік, але Еліас ніжно відсторонив її:
​— Хочу показати пізніше. Це буде для тебе сюрприз.
​— Гаразд, — погодилася Елізабет. — Ти ж не забув? Сьогодні ввечері ми йдемо на оперу діви Серафіни.
​Побачивши цілу гору мішків із кормом на кухні, вона здивовано запитала:
​— Ого, де ти взяв стільки їжі для наших друзів?
​— Це подарунок від Всесвіту, люба, — відповів Еліас.
​Елізабет посміхнулася: — Мій милий романтик.
​— Я зараз швиденько приготую щось поїсти, а потім збиратимемося на цю чудову подію, — сказала Елізабет. — Чесно кажучи, сьогодні такий дивовижний день!
​— Тобі теж так здається? — відповів Еліас.
​— Стривай, кохана! — раптом вигукнув він. — Ти сказала, сьогодні дивовижний день? Ну, ось тобі й підтвердження! — Він поспіхом приніс їй заповітний конверт із запрошенням взяти участь у рекламному проекті від агентства «Вікно у Світ».
​Елізабет із захопленням подивилася на конверт і завмерла, впізнавши на ньому емблему агентства «Вікно у Світ». Її очі округлилися від невіри. «Вікно у Світ»... Але це ж найпровідніше та найпрестижніше агентство з усіх, що ми знаємо!» — видихнула вона і, міцно обійнявши Еліаса, додала: «Сьогодні точно дивовижний день!»