Казка про ляльку

У далекій країні жила дівчинка по імені Маринка. Вона була дуже самотня, адже у неї не було братів й сестер, а її батьки працювали цілий день і приходили додому тільки ввечері. Одного разу, коли Маринці було лише сім років, її батьки привезли їй ляльку в подарунок.

— Маринко, ось тобі нова подруга, — сказала мати, подаючи дівчинці красиву ляльку з блакитними очима і довгими блонд волоссям.

— Дякую, мамо! Я назву її Марія, — весело відповіла Маринка.

З того дня, Маринка і Марія стали нерозлучними друзями. Вони гралися разом, розмовляли про усе на світі і ділилися секретами. Одного разу, коли Маринці було вже десять років, вони вирішили вирушити у захоплюючу подорож.

— Маріє, я хочу побачити світ! Давай подорожувати разом, — сказала Маринка, беручи ляльку за руку.

— Так, давай вирушимо у пригоду! — весело відповіла Марія.

І так, Маринка і Марія вирушили у подорож. Вони відвідали гори, ліси, міста і села. Під час своїх пригод вони зустріли багато цікавих людей і навіть допомогли комусь у скрутну хвилину. Їхня дружба стала ще міцнішою під час цієї подорожі.

Але одного разу, коли вони були в далекій країні, Марія раптово зникла.

— Марія, де ти?! — закричала Маринка, обшукуючи кожен куточок.

— Маринко, я тут! — почула вона голос ляльки.

Маринка побігла до звуку і побачила, що Марія застрягла у великому павутинні.

— Не бійся, Марія, я тебе визволю! — сказала Маринка, розрізаючи павутину ножицями.

І так, Маринка врятувала свою дорогу подругу і вони продовжили свою подорож. Після цього вони стали ще ближчими і ніколи не розлучалися.

І так закінчилася ця захоплююча пригода Маринки та Марії, яка показала, що справжня дружба може подолати будь-які перешкоди.