Віршоване від Валерія Завалка

Я не хочу нічого втрачати

Я не хочу нічого втрачати:
В мене серце – таке ж, як у всіх.
Та здається: на ньому ґрати,
котрих вже нема сил ламати...
Я не знаю, у чім мій гріх.

Де та сила, що в дусі грала?
Де той спокій, що обіймав?
І чому ця зима настала,
котра льодом усе скувала?
Я не знаю, що я зламав.

Я не хочу щоб так як раніше:
Мені досить повторів і спроб.
Але хочеться щоби більше,
щоб відвертіше і тепліше...
А не лід і відсутність щоб.

Але кроку зробити не можу...
І стою я уже на межі...
...
І повз мене летять століття,
Стислі в гострих секунд ножі.

07/12/2017

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

Відредаговано: 22.07.2024