Віршоване від Валерія Завалка

Quo vadis

Куди йдемо?
Наосліп у пітьмі,
утративши плече поводиря,
ми кричимо у темряву йому:
вернись, бо з страху потерпаю я!
А він, переднього схопивши за плече,
Не вернеться, бо страх й його пече.

Невтішний світ...
Посеред дня сліпці,
утративши переднього плече,
бродили в полі...

Валерій Завалко

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись