Віршоване від Валерія Завалка

Ганебна слава причепилась...

Ганебна слава причепилась,
І за собою потягла...
А люди й тішились і злились,
Хтось плакав. Иншії молились.
І, поки ці діла вершились,
Так наша доля утомилась,
Що під вербою спать лягла.

Утомлена, та не лихая,
Собі дрімала у траві...
А глупота в своєму раї,
Гуляла, наче вітер в гаї,
Звершаючи діла свої.

Ну ж, пíдемо! Повз глýпські справи.
Розбудим долю, а затим
Ганьбу згорнемо до канави,
І глупоту розвієм в дим.

Що нам показують – все вірим,
Нас дурять – поглинаєм лжу.

Брехню від правди відрізняйте!

Хоча... кому я це кажу...

24/05/2019 13:59

Валерій Завалко

Подобається

#913 в Різне
#150 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись