Віршоване від Валерія Завалка

З далекої далечини...

З далекої далечини
    до мене
    ти наближаєшся,
        мов подих,
        наче бриз,
            що свіжістю повітря колисає
                зелене листя,
            та збиває
            роси краплинки
                з ніжної трави.

У обіймах
    застигну
    ніби подих
        на шибі,
            поцілованій морозом,
            а серце звалиться
                в безодню почуттів.

Заплющу очі,
    бо ота безодня,
        розкаже більше,
            ніж мільйони слів.

22.04.2019




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше