Віршоване від Валерія Завалка

немов пісок...

немов пісок...
я закриваю очі,
щоб відпочить від шуму та тривог...
однак я бачу, як мій час проходить,
із шурхотом між пальців протікає...
немов пісок...

як пил доріг...
прислухаюся знову,
щоб зрозуміти щось, про те що зміг...
однак я чую, як думки стихають,
і потім на узбіччях осідають...
як пил доріг...

10.05.2018 12:21

Валерій Завалко

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись