Віршоване від Валерія Завалка

як хочеться розправить крила серця...

як хочеться розправить крила серця,
щоб пір’ячком м’яким обнять когось за плечі
щоб тихий спокій в душу вливсь
щоб мать в смертельнім герці
опору в ніжності і вірності всих тих, хто дома залишивсь

пустелю в духові своєму перейдемо
жадаючи води любові та тепла
не варто жити, коли серце рветься,
а варто, щоб любов у нім жила

адреналіновий мороз холодить шкіру
боятись-не боятись – вже не суть
коли піднімешся й підеш
тоді пізнаєш
тих янголів, що щит тобі несуть

19.03.2015

Валерій Завалко

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись