Віршоване від Валерія Завалка

У кожного із нас свої роки...

У кожного із нас свої роки́...

Хотів «про осінь» парою рядків...
Щоб розчерком пера відкрити душу...
Щоб порухом руки картину написати...
Та рання осінь не дала снаги,
А пізню – я не вправі ще займати.

А може ще й не осінь? Пізнє літо?
Що в вересні заплуталось, й пливе
Ранковим туманце́м,
Солодких слив привітом.
Таке ж як я: спокійне й молоде.

08.09.2015

Валерій Завалко

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись