Віршоване від Валерія Завалка

Я бачив, як солдат коліно прихиляв...

Схиливши голову пред стягом, цілував
  його полотнище, тяжке та невагоме,
      як руку милої, що залишилась вдома,
      як матері старенької своєї
          долоні струджені, із сірою землею,
          що в’їлась в шкіру від важкої праці.
      Він прапор цілував немов дитину,
          що обнімає татка.

Злу годину
цілунком тим
від дому відганяв...

Я бачив, як солдат коліно прихиляв.

30.01.2019 22:30

Валерій Завалко

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись