Віршоване від Валерія Завалка

Серед гілля, впорошене зимою...

Серед гілля, впорошене зимою,
    застигло яблуко у льодянім спокої
        та й бачить сни про осінь золоту.

Мене ж безсоння крає без останку,
    і вечір свій я проводжаю ранком.
        І мов на чати, вийду на поріг,

дивлюся, як на сході потемніє,
    як плинуть зорі, як сніги біліють,
        Постою собі тихо, та й піду.

04/01/2019 19:03




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше