Багатій і кожум'яка
Колись давно
Не знаю коли та давно
У розкішній хатині над морем
Жив один багатій.
Жив він в розкоші
Без лиха й в достатку
Тільки він знав
Розваги тай годі.
Та сталося з ним те
Що й не чекав він цього
Поселився поряд
Старий кожум’яка
І багатій утратив спокій.
Бо цілий день і уночі
Від неї сморід линув
Для шкір отрута
Щоб довше була.
Та багатій не стримався
На балу останньому
Коли йому сказали:
,, Йой що за дух?
Він мені аж заліз у вуха
Позбудься його
Бо інакше втратиш статок!’’
Тай пішов багатий до сусіда.
***
Прийшов багатий
До нього зі слівцем:
,, Сусіде добрий
Сусіде милий
Переїдь будь ласка
Ти від мене
Щоб мій не забрали чин’’
А кожум’яка
Подумавши відповідає:
,, Добре, тільки
Тут у мене є важливе діло
Що переїхать звідси
Ну ніяк.
Почекай ти тижнів зо три
І в мене справа
Кінчиться ося.
Та переїду я швиденько
Що не відшуєш
Ти дух й мій.’’
***
Минуло вже
І місяців зо два
Як запаху не стало.
Та й багач
Проходячи крізь
Паркан кожум’яки
Зустрів його тай каже:
,, Здрастуй сусіде.
Як ся маєш?
Як живеш?
Невже ти залишив справу
Яка була тобі до душі?’’
,, Та ні, не лишив
Та й лишать навіщо
Це ж є справою
Моїх батьків
Тому лишити я не можу.
Та як ти прийшов
Хотів сказати що вже їду
Але є ще однесеньке питання.’’
,, Яке ще?’’
,,Як ти так тримаєшся довго
Що не відчуваєш смороду?’’
,, Я звик до нього от і все.’’
Відредаговано: 21.07.2024