У зоомагазинчик, де пахне теплом,
Увійшла тихенько дівчинка ясним днем.
Оголошення глянула — й тихо підійшла:
«Кошеня недорого», — писалось там.
І серце забилось у передчутті.
Назустріч господарка з усмішкою простою
Відкрила вітрину з пухнастою мрією.
Кошенята, мов хмаринки, в ряд прилягли,
Муркотіли, лапками до світла тяглись вони.
Та серце дівчини мовчало в грудях,
Ніби шептало: «Не ці… відшукай».
Вона озирнулась — за дальній куточок,
Де ховався чийогось життя вогник.
Господарка зітхнула, ступила туди
Й невдовзі вернулась, тримаючи малюка.
Він тихо тремтів, пригорнувшись до грудей —
Ніби боявся знов залишитись сам.
«Його не беруть…» — прошептала вона.
«Він кульгає… й без одного очка… так.
Ніхто не захоче такого додому…»
І в голосі чулося холодне, щось чуже.
Дівчинка трохи подумала — й взяла на руки,
Обережно до серця його притисла.
І в ту ж мить він тихо замуркотів,
Наче повірив у світ без страхів.
Не важливі вади, не важливий спокій —
Коли обирають любов’ю глибокою
#5951 в Фентезі
#1458 в Міське фентезі
#11348 в Любовні романи
#2363 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 26.02.2026