Життя таке
І колонізації вже знов
Воскреснуть із
Віків нового часу
За Марс, Зорру,
І Аккетерну...
Вже сяйво зір
Щодня й щоночі
Будем бачить їх
І цінність
Втратять з часом...
Тож поки ще можливо
Поезії присвятить
Осяяні як вони нам треба
Бо тоді...
Колись...
В майбутньому
Замість зір
На небі
Бачитемимо із Марсу
Землю нашу
Крізь пурпурових яблунь
Зелений цвіт
Відредаговано: 06.01.2025