Срібний ранок засіває,
Сніг мережить по землі.
Промінь сонця виглядає,
Грає світлом у гіллі.
Сніг на вітах, мов іскринки,
Все блищить у світлі дня.
Хмари ніжно, мов хустинки,
Огортають небеса.
Тиша всюди, тільки вітер
Шепче тихо у гаю.
Наче казка в світ розлита,
Ляже ніжно на душу.
Сніг кружляє, сипле рясно,
Білим променем слідить.
Цей ранок, такий прекрасний,
Тихо серце обіймить.
Ліс у сріблі, все казково,
Кожен лист, мов кришталь.
Ніби десь далеко слово,
Звук, що в серце б’є печаль.
І зникає сум й тривога,
Сяє мир у кожній мрії.
Це зима – красива змога,
Мов духмяний білий сніг.
Срібний ранок – час чарівний,
Що дарує світло нам.
Він приносить спокій зимний
В кожний дім, як добрий храм.
Відредаговано: 04.12.2024