Потрібно перебрати що є, буду додавати в міру знаходження тексту.
Митці
Митці, наче човен у штормовім морі,
То тиша глибока, то бурі суворі.
Учора сміялись, сьогодні мовчання,
А серце кричить, у стосунках вагання.
То ніжні обійми, то гострі слова,
То пісні про щастя, то сексу нема.
Крокуємо разом, і крок той важкий,
То радість, то тиша, то смуток гіркий.
І знову до ночі гойдає нас світ,
Ти пишеш роман, а я дивлюся на схід.
Там сум, що захований десь між рядків.
Там мрії твої та прихований гнів.
В цій гойдалці нашій є рух і життя,
Та іскри любові нам гасить буття.
І якщо ми навчимось чути себе,
То, може, і шторм цей між нами мине.
Я бачу у творах твоїх дивний біль,
І мрії, що сховані десь між рядків.
Ти твориш для світу, малюєш екстаз,
Між нами історія з тисячі фраз.
Любов – це емоція в чистій душі
Любов – це як вітер, що гріє і рве,
То радість безмежна, то щось, що пече.
То ніжність у погляді, то розпачу хміль,
Вона як весняна та осіння метіль.
То дотик, що в серці лишає сліди,
То крик у мовчанні, де правду знайти.
То сльози на щастя, то сміх крізь дощі,
Любов – це емоція в чистій душі.
Вона як вогонь, що живе без межі,
І здатна палати в душі, або писати вірші.
Це світло, що зіркою сяє в пітьмі,
Як тиха молитва в безмежній війні.
Любов – це та мить, що триває роки,
Це вибір, що робить людина мовчки.
Це злети й падіння, то радість, то страх,
Але вона завжди, у нас, у серцях.
Наш світ — це сюжети, наш дім — то сторінки.
Твої пальці по клавішах — мов легкий дощ,
Ти твориш сюжет, а я варю смачний борщ.
Ти пишеш роман, я складаю вірші,
Ми між рядками сміємось, вони тобі до душі.
Кава стигне у чашках, а годинник спішить,
Час минає для нас — десь сюжет майорить.
Ти будуєш світи, я шукаю в них зміст,
У обох на думках — донести всім їх вміст.
Дві душі, що живуть у гармонії й книжках,
Два серця, що б'ються у спільному ритмі.
Наш світ — це сюжети, наш дім — то сторінки,
Де любов, як буремний вогонь, доказують вчинки.
Колядка
Пане господарю, підводься з постелі!
Рай розвився, Христос народився.
Підіймайся швидше, одчиняй нам двері,
Прийшли ми з колядою до твоєї хати,
Щоб радість святкову тобі дарувати.
Хай сяє у серці святе Різдво!
Христос народився — славімо Його!
Прийшли до тебе троє гостей,
Принесли тобі кілька вістей:
Перша звістка – хай в домі панує тепло,
Друга – щоб щастям й достатком цвіло,
Третя – здоров’я тобі та родині,
І мир у серці, як в Божій святині.
Радість у хату, світло й добро,
Зичимо вам щастя й святкове тепло!
Хай мир і любов будуть в родині,
З Різдвом вас вітаємо! Слава Україні!
Різдвяна колядка
Ой, на небі зірка сяє,
Світло всюди розсипає,
Ангел світу сповіщає:
"Христос народився!"
Приспів:
Радість нині, світлий час,
Бог прийшов у дім до нас.
Слава в виші хай лунає,
Мир у серці запалає.
У вертепі, серед сіна,
Діва колисала сина,
Ясна зірка світ веде,
Щастя в хату всім несе.
Приспів:
Радість нині, світлий час,
Бог прийшов у дім до нас.
Слава в виші хай лунає,
Воля в серці хай палає.
Пастухи до нього йдуть,
Славу й шану всі несуть,
Спить маленький Божий Син,
Чути ангелів дзвін.
Приспів:
Радість нині, світлий час,
Бог прийшов у дім до нас.
Слава в виші хай лунає,
Дух у серці всіх вражає.
Хай лунає пісня всюди,
Хай добро несуть всі люди,
Зорі світлі сяють в небі,
Відкривайте гостям двері!
Приспів:
Радість нині, світлий час,
Бог прийшов у дім до нас.
Слава в виші хай лунає,
Мир у серці запалає.