Я пам'ятаю білі тюльпани,
Які ти дарував мені так,
Наче поважній пані.
Я пам'ятаю ніжну турботу,
Якою ти окутував мою самоту.
Як за лікоть дбайливо схопивши міцною рукою,
Відвернув від вічного супокою.
Як простягав руку,
Втішав у хвилини розпуки,
Відчаю, безнадійного страху,
Захопившого нас у воєнний час жаху,
Впевненно обіцяючи відважного захисту,
Вдаючись до свого козацького хисту,
Сміливості та мужньої гідності,
Властивих твоїй особистості.
Я пам'ятаю стомлений погляд твоїх карих очей...
Тільки бережи себе від вражих мечей!
Будь ласка...
І вдягай ту кляту каску.
27 жовтня 2022
Відредаговано: 27.07.2025