Вірші "Весняні квіти"
Янгел
Цей світ пониклий і німий —
не бачить вроди, що в тобі жива.
У твоїх очах — божественний спокій,
Погляд глибокий твій - покарання бога.
Ти маєш крила — ніжні, як дим,
крихкі, мов пам'ять про любов.
Янголи тобі заздрять, бо в них
душі порожні, без основ.
Я бачу тебе у жаданих снах —
у мріях твоїх — чистота.
Та наміри твої — туман і страх,
я не збагну їх до кінця.
Ти — ангел, ти бачиш красу світань,
але чому в мені — ця туга?
Моя душа — понівечений храм,
де тільки хаос, біль і розлука.
Без сліз я вчуся мовчати,
без світла — вірити у день.
Я не вмію відчувати
прозорих, мов дощ, пісень.
Та якби тримала твою долоню —
я бігла б у простори світів.
У твоїх обіймах забула б про час,
про тягар нескінченних років.
Та світ не прийме нас, мов тінь,
не знатиме, кого втрачає.
І ми загубимось удвох —
як біль, що ніколи не минає.
Відредаговано: 19.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
