Як важливо бути
не разом,
а бути поруч.
Здерти нігті,
але лізти
вгору.
Вмерти,
але вполювати
здобич.
Пліч-о-пліч.
Це не казки про принца,
коли ти і є
здобич.
Пліч-о-пліч?
Кожен. Сам. За. Себе.
Але я поруч.
Зроби свій хід.
Козир?
Туз на шість.
Виграти або провалитися
під тонкий лід.
Я втомилася.
Це не сльози,
це піт.
Я знаю його смак,
а ти — ні.
Так, я боялась,
а ти втік.
Твої слова — вода,
як і ти.
Є мороз ти, як
лід.
Блискне сонце,
і ти водою
стік.
Біль.
Рана і сіль?
На моїх губах
тільки цукор.
Світло, постріл.
Ти
як томатний сік.
Так само незграбно
по губах моїх стік.
Сміх.
Це і щастя, і біль.
Ти йдеш?
Смішно.
Йди, не стій.
Ти перший пав
у цій боротьбі.
Усе в твоїй голові.
Ми народилися у горі.
Заплакали,
коли прийшли
в цей світ.
Торкатися
не смій.
Я тримаю за двох.
Цей ганебний стрій.
Ти завжди був поруч,
але ніколи
не був
СВІЙ.
Відредаговано: 19.04.2025