Вірші "Весняні квіти"

Не разом, а поруч

Як важливо бути

не разом,

а бути поруч.

Здерти нігті,

але лізти

вгору.

Вмерти,

але вполювати

здобич.

Пліч-о-пліч.

 

Це не казки про принца,

коли ти і є

здобич.

Пліч-о-пліч?

Кожен. Сам. За. Себе.

Але я поруч.

 

Зроби свій хід.

Козир?

Туз на шість.

Виграти або провалитися

під тонкий лід.

 

Я втомилася.

Це не сльози,

це піт.

Я знаю його смак,

а ти — ні.

 

Так, я боялась,

а ти втік.

Твої слова — вода,

як і ти.

Є мороз ти, як

лід.

Блискне сонце,

і ти водою

стік.

 

Біль.

Рана і сіль?

На моїх губах

тільки цукор.

Світло, постріл.

Ти

як томатний сік.

Так само незграбно

по губах моїх стік.

 

Сміх.

Це і щастя, і біль.

Ти йдеш?

Смішно.

Йди, не стій.

Ти перший пав

у цій боротьбі.

Усе в твоїй голові.

 

Ми народилися у горі.

Заплакали,

коли прийшли

в цей світ.

Торкатися

не смій.

Я тримаю за двох.

Цей ганебний стрій.

Ти завжди був поруч,

але ніколи

не був

СВІЙ.



#3631 в Сучасна проза
#3976 в Різне
#982 в Поезія

У тексті є: щастя, вірші, любов

Відредаговано: 19.04.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше