Вірші "Весняні квіти"

Крик

Зоре моя, не вір цим бездушним, пустим людям.

Вір лиш собі і поетам,

Бо поет це не людина,

Поет - це крик душі.

Крик що вперше пробудить твої сльози,

Десь посеред глибокої, темної ночі.

Рядки що змусять згадати себе,

На найкращій і найгіршій ноті.



#2268 в Сучасна проза
#2275 в Різне
#553 в Поезія

У тексті є: щастя, вірші, любов

Відредаговано: 15.05.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше