Вірші "Весняні квіти"

Суспільство

Ти стоїш за крок до мрії!

І опускаєш руки.

Втрачаєш шанс на кохання,

Бо знаєш тільки смак розлуки.

Ти кажеш що боїшся темрави,

А я йду на її звуки.

     

Весною ти жадаєш літа,

Маєш крила але чекаєш пориву вітра...

Чому? Скажи чому боїшся вийти за рамки?

Якщо у світі в тебе є тільки ТИ,

Усі інші в твоїх руках карти...

 

Ти будеш падати у прірву,

І ти боїшся висоти,

Але не відкриєш крила,

І будеш вниз іти,

Бо так нав'язливо суспільство, 

Каменем до ноги.



#1620 в Сучасна проза
#1641 в Різне
#387 в Поезія

У тексті є: щастя, вірші, любов

Відредаговано: 15.05.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше