Вірші "Весняні квіти"

Перша й єдина

Моє тіло гріє теплий, весняний захід,

І я вже починаю забувати холод зими.

Коли запах морозу вранці,

Замінює запах цвіту м'який.

 

І небо колотить палітру свою,

Що жодному поету,

Очима не передати,

І словами не описати,

Отой до болі знайомий запах і вид.

І спів пташиний, отой з дитинства єдиний,

Колотить душу невинну мою.

 

І весна ніби щороку була,

А ця ніби перша й єдина.

Можливо моє серце доросло,

До цього єднання "природа й людина".

 

Можливо я відчула ту саму красу,

До чого прагне всесвіту сила.

Зелені барви, і нотки тонкі,

І я зачаровано стою,

Ніби у світі є ще надія...

 

 

 



#1636 в Сучасна проза
#1649 в Різне
#386 в Поезія

У тексті є: щастя, вірші, любов

Відредаговано: 15.05.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше