Твої пальці-жар,
Навіть коли холодні.
Ти мене з середини роздира,
Хоч торкаєшся зовні.
Проводиш ніжно, пам'ятаю цю мить,
І слідом усе палає, горить.
Але, але не болить,
А шрам залишає, в середині.
Навіки цю пам'ятну мить.
Я запам'ятала твій слід,
І твоє тепло,
Навіть якщо весною піде сніг,
Я залізу під твоє укривало.
І лише одне попрошу,
Залишивши слід,
Від мене не йди,
А то я пам'ять свою спустошу.
І шкіра забуде той пам'ятний слід.
І тепло покине душу.
І сенсу існувати не стане,
Бо без тебе палати не зможу!
Відредаговано: 15.05.2023