Вірші "Весняні квіти"

Жар

Твої пальці-жар,

Навіть коли холодні.

Ти мене з середини роздира,

Хоч торкаєшся зовні.

 

Проводиш ніжно, пам'ятаю цю мить,

І слідом усе палає, горить.

Але, але не болить,

А шрам залишає, в середині.

Навіки цю пам'ятну мить.

 

Я запам'ятала твій слід,

І твоє тепло,

Навіть якщо весною піде сніг,

Я залізу під твоє укривало.

 

І лише одне попрошу,

Залишивши слід,

Від мене не йди,

А то я пам'ять свою спустошу.

 

І шкіра забуде той пам'ятний слід.

І тепло покине душу.

І сенсу існувати не стане,

Бо без тебе палати не зможу!



#2268 в Сучасна проза
#2275 в Різне
#553 в Поезія

У тексті є: щастя, вірші, любов

Відредаговано: 15.05.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше