Мої почуття могли б розцвітати як цвіт цієї весни,
Так само легко, поволено, з сплеском простої краси.
Почуття грілись би на сонці, як квіти травневої пори,
Але я сиджу сама, в сторонці, зачарована сплеском твоєї легкості.
Я б сиділа і далі сама по житті,
Та погляди наскрізні твої - пройшлися лезом моєї холодної, пустої душі;
Чи боляче мені?
Від леза, ні
А от від постаті твоєї, що розпалює вогні,
І знов палає моє багаття, і ти волієш згоріти,
І я згораю до тла, лиш щоб тебе любити.
Від ANN для ENN
Відредаговано: 15.05.2023