Вірші від душі і для душі

Закрита книга

Скільки прожито було вже днів,

І на порозі чогось нового,

Повертаюсь до забутих снів,

І стою на узбіччі...додому.

 

Зазираю за спину в минуле,

Оглядаюсь на прожиті дні,

Скільки ще накуєш, ти зозуле?

Пророраховані залишились... чудні.

 

І закриється книга вже згодом,

Догорить, доіскриться свіча,

І не перейду більш бродом,

Бо тишина мене зустріча.

 

Оглядаюсь на прожиті роки,

І рахую забуті вже дні,

Тихо стукають в спину ті кроки,

Від яких не по силі втекти і мені.

 

Не втекти, не сховатись ніколи,

Час іде не спинившись тоді,

Не допоможуть ніякі уколи,

То ж, скільки ще залишилось мені?

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше