Вірші у віддзеркаленнях

Парасолька для ілюзії

На обличчі посмішка грайлива,
А в очах — слід невисловлених слів.
Вдень ти неймовірно мрійлива,
А вночі блукає поруч тінь.
Мовчазна вона,
Та говорить її мовчання
Про те, що знаєш ти,
Та помічати не бажаєш.

Ти щаслива?
Щаслива, бо життя твоє —
Таке жадане й омріяне —
Не більш ніж просто ілюзія.
Засмутилася? Давай без смутку —
Або ж ти йдеш по головах,
Або ж ллються сльози по щоках,
Або ж ілюзія з пелюстків,
Що розвіються від подиху вітру, —
Тримай міцно парасольку.

2026

Вікторія Беше

Подобається

#292 в Різне
#16 в Поезія

У тексті є: вірші, самопізнання, поезія душі

Відредаговано: 12.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись