Вірші у віддзеркаленнях

Давай обіймемося, милий

Давай обіймемося, милий —
Ти чуєш, як вода дзюрчить?
Це вона тихо промовляє:
Зима пішла спочити й спить.
Як ясно сонечко сіяє!
Воно так радісно вітає
Пташиний спів, весняний світ
І все, що хоче жити...
Воно так ніжно землю гріє,
Готуючи нас всіх до літа.

Давай обіймемося, милий —
Твої обійми кращі за весну.
Вже чую я пташиний спів,
І бачу проліска я цвіт.
Мені спокійно так і добре,
Бо лине кришталевий дзвін...

Давай обіймемося, милий —
В твоїх обіймах я живу.

2026

Вікторія Беше

Подобається

#280 в Різне
#7 в Поезія

У тексті є: вірші, самопізнання, поезія душі

Відредаговано: 12.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись