Вірші у віддзеркаленнях

Відцвіло

У тобі не бачу більше сонця,

Не бачу я і чистоти.

Зачиняю я віконце,

Щоб не чути шепоту твого.

Не тому, що змінилася,

Не тому, що бридко мені —

Я просто втомилася

Закривати очі свої.

Те, що квітло, відцвіло,

Не лишивши й пелюсток.

Лише стежка між нами

Заростає день за днем.

Уже без співчуття дивлюся

На руки твої.

Уже без співчуття минаю

Повз сльози твої.

Все брехня... А може, звичка?

Цього серцем не збагну.

2026




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше