Вірші у віддзеркаленнях

Шафа тлінних цяцянок

Я чую біль у голосі твоєму,

У мовчазному кліпанні очей,

У кроках твоїх, у худобі —

Немає голосу, лише звук костей.

 

Ти тінь. Ти ніч. Ти пустота

Без імені, без обіцянок.

Ніщо ти. Слів теж нема,

Лиш шафа тлінних цяцянок.

 

Ти є? Ніколи не було —

Таке ось непорозуміння.

Бути поруч, бути заодно?

Аллахим, дай терпіння.

 

...Ти є й водночас нема,

По правді, так завжди було.

Блукала постійно твоя душа —

І це тобі нічого не дало.

2026




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше