Ти усміхнувся — світ завмер,
І щось у серці відгукнулось.
Забула я про бар’єр,
Що сама колись звела.
І душа моя притихла,
У серці пісня зазвучала —
Ти просто вибрав мене,
І я тебе обрала...
Коханий, ти моя душа.
Моє ти небо і моя земля.
Моя опора і тиша моя.
Моя ти воля і теплота.
Ти усміхнешся — й світ не страшить,
А кохання твоє так і п’янить...
Ти усміхнешся — повертаюся я до життя.
Стихає світ, а з ним і зайва метушня.
Твоя сила — в усмішці, у теплоті рук.
З тобою я сильна, з тобою без мук
Зустрічаю я ранок, день, вечір і ніч,
І втома зникає. Залишаюся віч-на-віч
З тобою, з собою, з нашим коханням,
Яке не ідеальне — з ним теж є зітхання.
Та це нічого — незначна деталь.
Наша ціль — не визнання і не похвала.
Наша ціль — бути поруч, повітря ділити,
Разом зиму зустріти, весні вклонитись.
Наша ціль — одне одного зцілити
Й до пісні сердець душею схилитись.
2026
Відредаговано: 19.09.2026