Там, де думки обіймає весна
У ритмі мрій
Закрий мені очі
Не в останнє
Полотно дня
Жар-птиця в руках
Подарована тиша
Усмішка долі
Позичити мрії
Один на один
Ніхто не розуміє слів
Раз за разом
Щастя, мов пісок
Після вогню
Таємний світ
Власний полон
Незнайома мова
Я у полоні
Ще не пора
Удвох
Лялька
Не в блиску
Порожнє гніздо
Брехлива самотність
Чужа тривога
Свій дім
Крізь тріщини
Знайдений голос
Більше весни
Після дощу
Долі рука
По той бік стіни
Порожня ніша
Опущені повіки
Навіщо
Не питаю вже я "навіщо"
Маска
Усмішка сонця
Між рядками
Спільний шлях
Бувай
Без прощання
Оптичний обман
Що таке щастя?
Що таке доля?
Що таке страх?
Вибір
Дзеркало
Світло
Ти моя душа
Закрий очі
Шафа тлінних цяцянок
Заглушити тишу
Отруйні цілунки
Сльози ночі
Твоє дихання
Відцвіло
Своя
Поза туманом
Досить
Чисті долоні
Цілі світи
Коли в тебе є ти
Прости себе
Життя
Тепло твоє
Твоя усмішка
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Опущені повіки
Що то за погляд
З-під опущених повік?
Це таємна змова
Тих, кому нарік
Він щастя з-поза гору —
Цінність втрачається його.
Не дивляться вони вгору
Й зір не помічає всього:
Не бачать вони втому,
Крик безслідної душі.
Осуд — знання їх у цьому.
І хоч руки брудні,
Говорять: нам видніше,
Ми доросліші й розумніші.
Це застигле кліше,
Як і знання
Слова ці пусті.
Від них лине запах старини —
Не дивно, що не бачать
Й не чують голос світу —
Позбавлені вони далини.
Нема нічого.
Лише погляд
З-під опущених повік.
Накриває їх втома —
Вони не бачать і цього.
Доля тисне: «відмова» —
Кожному своє дано.
2026