Вірші у віддзеркаленнях

Знайдений голос

Раніше ти мовчала,

Бо заборонялося тобі говорить.

Раніше ти кричала

Мовчки від страху. Нехай горить!

Раніше ти трусилася

Мов кущик у буремний день,

І якось тобі наснилося,

Що повітря покинуло легень.

 

Зараз вмієш ти говорити,

Бо нікого боятися тобі,

Та ти продовжуєш тужити,

Бо з голосом пішли й мрії твої.

 

Голос є, мовчання присутнє —

Немає з ким говорить,

Бо в соціумі розуміння відсутнє,

І йому байдуже, що горить.

І нехай говорять що говорять —

Думка лишається незмінною моя,

Бо через соціум втрачають долю,

І блукає світом скалічена душа.

 

Моя ж душа припинила шукати —

Серце міцне, не згасає в пітьмі.

Воно почало для себе співати,

Хоч і лине спів у невідомі краї.

А мрії нехай змінюють форму і зміст,

Бо кожен мій крок — це вже новий міст.

Редакція: вересень 2026

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше