Багато думок, яких важко позбутись,
Мрію про те, чого в світі нема.
Хотілося б мені хоч на мить забутись,
Та доля шепоче: «Ще не пора!».
Закриваю я очі — нестерпний той біль,
Що серце тривожно й пекучо лоскоче,
А розум все каже мені: «Не мрій,
Бо доля зробить з тобою, що схоче».
2025
Відредаговано: 06.09.2026