Вірші у віддзеркаленнях

Власний полон

Ти бачиш, що я у твоєму полоні

Стою лише на одній нозі.

Дивлюся я на свої долоні

І бачу минулого сліди.

«Пугу-пугу!» – чується звідусіль.

Хто? Нікого, лише темна тінь;

Щоки вологі

І ох, як шкребуть пацюки!

Я у твоєму полоні,

Коли розбиті ланцюги?!

Важко повірити на слові,

Адже у кожного свої хвости.

Важко повірити на слові,

Адже ти знаєш мої думки.

Важко повірити на слові,

Адже ти – це я, а я – то є ти...

2025

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше